Цього року ООН опублікувала звіт Глобального моніторингу електронних відходів, результати якого, будьмо відвертими, невтішні. 7,3 кілограма на особу – приблизно стільки електронного сміття генерує людство щороку. Йдеться про комп’ютери, ноутбуки, смартфони, побутову електроніку та будь-які інші гаджети.

Чому електронні відходи вивчають окремо?

На це є дві причини. Перша – прилади занадто часто змінюються. Технологічний прогрес за якихось десять років відправив магнітні стрічки та MP3-плеєри на звалище, з якого вони досі нікуди не поділися. Те ж саме відбувається із «залізом» на великих підприємствах: старі ноутбуки та ПК просто викидають, як і периферію на кшталт мишок, навушників та клавіатур.

Хлопчик на електронному звалищі у провінції Гуйю, Китай. Фото – Greenpeace

Друга причина – електронні відходи зі списаної техніки містять свинець, ртуть, кадмій і ще кілька речовин, які становлять небезпеку для людей (а, отже, й для довкілля) за неправильного поводження. Наприклад, спалювання.🔥

Палити електроприлади не менш небезпечно, аніж палити листя.

А чому б’ють на сполох?

Якщо поточні тенденції збережуться, то до 2030 року обсяг електронних відходів зросте до 74 метричних тонн, себто проти 2000 року їхня кількість подвоїться.

Фахівці з Університету Організації Об’єднаних Націй повідомляють, що найбільше відходів має Азія – 24,9 мільйона тонн; далі Північна і Південна Америка – 13,1 мільйона; Європа – 12 мільйонів; Африка – 2,9 мільйона. При підрахунку на душу населення лідирує Європа – 16,2 кілограма на одну особу, а от в Азії цей показник втричі менший.

Топ 10 країн за обсягами електронного сміття.

Якщо говорити про тип обладнання, то найбільша частка припала на пилотяги, фотоапарати та вентилятори – 17,4 мільйона тонн. Трохи меншу частку становлять електронні плити, пральні машини та кліматичне обладнання – обігрівачі та кондиціонери. Майже 6,7 мільйона тонн – це монітори, дисплеї та інше телекомунікаційне обладнання. Майже мільйон тонн – електричні лампи.

З усього цього не було перероблено й 20%.

Це означає, що усі коштовні матеріали – мідь, платину, срібло і золото – тупо спалили або викинули замість того, щоб використати повторно.

Що далі?

Отже, темпи зростання кількості електронного сміття (внаслідок збільшення споживання і старіння техніки) неодмінно вплинуть на планету.

Ми вже зазначали, що електронні відходи містять небезпечні хімічні елементи. Та вони також містять пластик, який сам собою майже не розкладається. Крім того, експерти оцінюють вартість лише золота з цього глобального сміттєзвалища у 10 мільярдів доларів щороку. А це ставить перед людством новий виклик – створювати електроніку, яка буде придатною до переробляння і зможе спокійно циркулювати колообігом сміття на Землі.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти