Ви напевне зустрічали людей, яким важко давалася таблиця множення, вирішення рівнянь та контрольні з математики. Пізніше вони, ймовірно, вступили на факультети з гуманітарних спеціальностей і назавжди забули про цифри, складніші за шкільну арифметику. Можливо, ця людина – ви.

Хай там як, а науковці знайшли назву для цього явища: математична тривожність. 2013 року спілка когнитивістів навіть визначила, що багацько дітей 6-8 років починають хвилюватися за сам факт присутності математики у їхньому житті, заледве переступивши поріг школи. Сьогодні проводяться дослідження появи цього феномена і шляхів боротьби із його наслідками.

Тобто боятися цифр – природно?

Не зовсім. Терміном «тривожність» (anxiety з англ.) називають схильність відчувати тривогу, себто турбуватися через що завгодно: від думок про невимкнений газ у квартирі до страху перебування у місці скупчення багатьох людей, наприклад, у торговельному центрі. Тривожність буває не лише загальною, але й частковою. Наприклад, певний тип громадського транспорту, соціального контакту чи… математика і все супутнє.

Ще до терміну математичної тривожності (math anxiety) існувала гіпотеза про числову тривожність (number anxiety), що її 1957 року висунули американські психотерапевти. Дослідивши майже 700 студентів, вони виявили, що числова тривожність не впливає на загальну, може існувати окремо і прямо корелює з успішністю, але не з інтелектом.

Інакше кажучи – боязнь математики ніяк не пов’язана з рівнем інтелекту.

Розробили навіть спеціальний тест під назвою «МАРС» (англ. Mathematic Anxiety Rating Scale), завдяки якому й сформулювали тезу математичної тривожності: «відчуття непозбувної бентеги та напруження під час операцій з цифрами у звичному навчанні». Згодом науковці вивели чітку тенденцію – цим феноменом уражена третина усіх учнів. До речі, за посиланням можете ознайомитись із базовою версією такого тесту.

Уявіть, що за годину у вас контрольна з алгебри. Що ви відчуваєте?

З тесту MARS зразка ХХ століття. Сьогодні використовується адаптований RMARS.

Популярний плакат на тему математичної тривожності. Джерело – Morgan Mcpeek

Чому так стається?

Річ у тім, що для повноцінного дослідження слід розглянути математичну тривожність у контексті загальної. Коефіцієнт кореляції становить 0,35, отже зв’язок є, хоч і не колосальний.

Загалом, науковці стверджують, що математична тривожність пов’язана ще й з індивідуальними здібностями людини до арифметики. Наприклад, до маттривожності схильні люди з акалькулією – порушенням розвитку кори мозку, що не дає людині розв’язувати математичні задачі взагалі. Причина полягає в ураженні тієї ділянки головного мозку, яка відповідає за кількісну оцінку предметів.

З іншого боку, є серйозні аргументи про те, що точно визначити причину й наслідки неможливо. Інакше кажучи, одне пов’язане з іншим, і навпаки. Страх перед математичними рівняннями істотно впливає на успішність у вивченні точних наук, але сама неуспішність, зі свого боку, так само може спровокувати тривожність.

Погані оцінки у школі й труднощі з ДЗ можуть викликати математичну тривожність, а не навпаки.

Утім, дослідження все ж дозволяють визначити фактори, що впливають на розвиток в дитини маттривожності. Наприклад, вона розвивається частіше у дівчаток, проте існує також і зв’язок з особою вчителя. І так, вчителі теж бувають гордими носіями математичної тривожності.

Страх перед дискримінантами залежить також і від віку – пік припадає на середню школу, і завершується аж в останньому семестрі навчання. До прикладу, в 11 років діти набагато частіше називають своїм улюбленим предметом математику, аніж в 16. У середній школі математичне навантаження зростає, завдання ускладнюються, і вміння рахувати швидкість човна у стоячій воді стає вже замало.

Кореляція комбінації факторів (математична успішність матері, загальна мотивація і хист до математики) із рівнем математичної тривожності. Джерело – Frontiers

Третій ключовий чинник – культура. Донедавна дослідження з маттривожності проводили лише у США, а отже, результати розглядалися виключно у контексті тамтешньої освітньої системи. Згідно з новими дослідженнями, навіть за однакової успішності все одно азійські діти більш схильні до математичної тривожності, аніж діти з країн Скандинавії. Науковці пов’язують це із тим, що на дітей азійських країн більше тиснуть дорослі щодо оцінок з математики.

Як з тим бути?

Якщо коротко, усталеної методики з лікування немає. Але є добрі спроби – 1984 року у каліфорнійському коледжі запустили курс «Математика без страху». Він тривав один семестр, а викладали водночас психолог і математик. Хоча й у назві фігурує математика, курс був більше схожим на групову терапію. За основу взяли методи когнітивно-поведінкової терапії, які сьогодні використовує більшість психотерапевтів. Результат – рівень тривожності за MARS зменшився на третину.

Та навіть якщо ви не у Штатах, вихід є. Рядовій людині може допомогти письмова терапія: висловлення своїх емоцій та почуттів у письмовій формі. Дослідження Журналу Прикладної Психології 2014 року підтверджує, що це допомагає студентам із маттривожністю перед іспитом і загалом стимулює подолати страх невдачі.

Загалом, важливу роль відіграє не лише навчальна атмосфера, але й поведінка самих батьків.

Ми, люди, нерідко турбуємося про те, що в нас не виходить. І це – цілком нормально. Утім, постійні прояви тривожності та стресу потребують консультації фахівця, адже можуть призвести до захворювань як серцево-судинної, так і нервової систем. Математичну тривожність не варто недооцінювати, адже панацеї немає, а от шкідливих наслідків – купа. Батькам варто не тиснути на дитину і не лаяти за «двійки», а зібрати свої думки до купи та спробувати дати дитині самій обирати предмет, котрий їй до вподоби.

Коменти

Вікторія

Нарешті. А я себе вважала нездарою. У з класі

Ілля

Нарешті я знаю що зі мною. В 7 класі я перейшов в іншу школу, де рівень математики був вищий ніж у попередній школі + хворів багато, і мене почала булити вчителька з математики. До 7 класу любив математику, а зараз не можу нічого вирішити. Навіть не знаю як буду здавати ЗНО