Проблема заторів не оминає і міста України, тож останніми роками водії вже не уявляють свого життя без Google Maps, Waze чи вбудованого автонавігатора. Та навіть якщо ви затятий керманич, що знає своє місто, на нових локаціях вам все одно потрібен цифровий помічник, який зможе прорахувати відстань від точки А до точки Б. Нумо розберімося, як влаштовано цю технологію і що на неї чекає у майбутньому.
Всі дані з супутника?
І так, і ні. Так, за все диво відповідає навігатор. Ні, супутник – не єдине джерело даних. Суть у тому, що навігатор обробляє сигнали глобальної системи позиціювання (GPS), зчитує вашу локацію та об’єкти довкола: від найближчої заправки до заторів на в’їзді до міста. Навігатор оперує двома типами даних: статичними та динамічними. Статичні – це незмінні об’єкти на кшталт доріг, будівель, мостів, дорожніх знаків тощо. Динамічні дані – затори, перекриття, дорожні трафунки тощо. Вони не є критично важливими для орієнтації на місцевості, але без них маршрут буде не таким точним.
Ви могли помітити, що мапи на навігаційних системах підвантажуються частково, окремими квадратними ділянками. Це відбувається задля швидкості оновлення та роботи застосунку, аби одразу не вантажити багато трафіку. Те ж саме й з новими даними про дорогу: вони накладаються на старі, а не перекривають їх повністю.
Аби розпізнати затор, навігатору необхідно обробити добрячу кількість даних. По-перше, важливо розуміти призначення дороги й те, що на ній відбувається. До прикладу, 700 автівок на трасі Київ-Чоп і 70 автівок на одній смузі у центрі міста – різні речі.
По-друге, навігатор враховує і дані своїх побратимів. Цікаво, що по суті GPS-система не розуміє ваше авто саме як авто – воно для неї лише відстежуваний об’єкт. На відео вище можна побачити, як вуличний митець Саймон Векерт утворив затор на мапі, розташувавши 99 смартфонів з увімкненим навігатором на вільній вулиці. Система розпізнала їх як водійські та позначила дорогу червоним кольором.
Навігатори неточні?
Загалом, до даних з навігатора краще ставитися як до гіпотези, що базується на дельті з даних інших навігаторів. Якщо перед вами впаде дерево, змусивши автівку зупинитися, цей затор не з’явиться на мапі, аж доки ще з десяток «щасливців» не передадуть навігації ті ж дані.
Приклад синхронізації водійських навігаторів у системі Waze.
Саме тому деякі затори можуть бути вже, але інформація про них ще обробляється: система зіставляє дані про їхню швидкість руху, тип дороги та розраховує загальний час проїзду. Ось чому ви можете виїхати, коли навігатор показує 20 хвилин шляху, а по факту простирчати у заторі годину – просто дані були актуальними на час вашого запиту до системи, а, доки ви їхали, ситуація змінилася. Часом навігатори навмисне прокладають ваш шлях так, аби розвантажити міський трафік.
Отже, що більше системи матимуть даних, то точнішою буде інформація про трафік. Враховуючи поступову «навігаторизацію» автівок на ринку, оптимізація дорожніх шляхів і швидке інформування про ДТП – лише питання часу.
Навіть одну машину з навігатором, якщо вона стоїть google maps показує як затор.