Твердження про пласку Землю сьогодні лунають дедалі частіше, попри всю їхню абсурдність. Ми, жителі 21-го століття, стали свідками інтернету, генної інженерії та… відродження старих хибних теорій про форму нашої планети. Що ж пішло не так?

Пласка Земля. Малюнок Орландо Фергюсона, 1893.

Пласка Земля. Малюнок Орландо Фергюсона, 1893.

Припущення, що Земля кругла, підтвердив грецький математик Ератосфен 240 року до н.е. Він спостерігав за відбиттям сонячного світла в колодязі опівдні у Сієні та Александрії. За допомогою відповідного приладдя вчений дійшов висновку: кут піднесення Сонця в обох місцях відрізняється приблизно на 7 градусів (це 1/50 кола). Врахувавши відстань між містами та дізнавшись різницю між кутами відсвічування, Ератосфен зміг виміряти окружність Землі та остаточно впевнитися у її формі.

Це сталося 2260 років тому. Сьогодні способів переконатися у тому, мав рацію Ератосфен чи ні, більш ніж достатньо. Можна навіть просто поспостерігати за тим, як пливе корабель чи летить літак.

До початку 15 століття у тому, що Земля кругла, мало хто сумнівався. 

Модель пласкої Землі

За останніми підрахунками, лише для 6,5 мільйонів американців наукові висновки не є переконливими: Земля пласка, і крапка.

До прикладу, цикл дня/ночі ці люди пояснюють так: Сонце та Місяць з однаковим діаметром у 51,5 кілометра (32 милі) обертаються навколо Землі на окремій площині, яка лежить за 4828 км (3000 миль). Зірки, що розташовані на подібній віддаленій площині, рухаються разом із небесними тілами. Існує також невидимий «Антимісяць», що відповідає за зміну фаз Місяця-супутника в міру його переміщення.

З поясненням явища гравітації в подібних спільнотах не зовсім склалося. Переважна більшість прихильників цієї теорії вважають, що нас притягує до Землі зовсім не її тяжіння, а нібито швидкість переміщення диска, на якому ми живемо, вгору. Вона дорівнює 9,8 м/с2 – невелика цифра для тіла такого розміру.

Цікаво, що члени Товариства пласкої Землі вважають нашу планету єдиною пласкою в Сонячній системі. Навіть Марс, на їхню думку, круглий – принаймні так прихильники теорії сказали Ілону Маску у Twitter.

маск плаский марс

Всі фото круглої Землі у таких колах вважаються фейковими, а GPS-навігатори нібито стараються заплутати пілотів та змушують думати, що авіатори літають навколо величезної кулі.

Прихильники теорії стверджують, що Земля – диск із полярним колом у центрі – на своєму ободі має льодову стіну Антарктиду, висотою в 150 футів (46 метрів). Співробітники NASA, за їхніми словами, охороняють цей крижаний бар’єр, щоб люди не змогли перебратися через нього і таким чином випасти з диска. Стіна також стримує Світовий океан.

Як стверджує Товариство пласкої Землі, «фейкова» теорія круглої планети є фінансово мотивованою. Урядам та впливовим багатіям нібито простіше обдурювати народ, стверджуючи, що мільярди доларів витрачаються на розробку дорогих програм NASA.

Недовіра до фактів та високопосадовців

Для прихильників теорії доказів того, що Земля пласка, багато не потрібно, адже неозброєному оку справді так здається. Щоб впевнитися у правильності загальноприйнятого вигляду планети, слід використати складніші методи для спостережень. Все нібито говорить про те, що Земля за своєю природою – пласка. Візьмімо, до прикладу, експеримент на Бедфордському каналі 1838 року, де Самюель Роубот через телескоп стежив за прапорцем, причепленим до човна, який мав проплисти 10 кілометрів. Щогла з прапором не зникала за горизонтом – значить, Земля пласка. Тільки от дослідник не врахував, що за таких обставин внаслідок зміни щільності повітря та заломлення світла часто виникає оптична ілюзія, яка спотворює справжнє зображення в телескопі.

Цей експеримент став головним аргументом на користь прихильників непопулярної теорії. 

На YouTube дотепер можна знайди купу відео, в яких досвід Роубота повторюють небайдужі. Насправді ж експеримент на Бедфордському каналі забракували ще 1870 року.

Збільшення кількості прихильників Товариства пласкої Землі відбувається через зростання недовіри до поглядів високопоставлених людей та медіа й розповсюдження популізму. Все це – наслідок віри в старі-нові конспірологічні теорії. Звідти походять і помилкові твердження про оборону «крижаного бар’єра» ставлениками урядів та NASA.

Є екзистенціальні та соціальні причини, які спонукають людей до віри в конспірологічні теорії. У хаотичному світі післяправди, де самотність стала чи не головною проблемою для здоров’я людей, чи насправді ми маємо дивуватися, що ці неправдиві факти набувають великої популярності?

Коменти

J

А якщо на хвильку повірити в теорію змови, які є прості способи спростувати це в домашніх умовах?