«Темний ліс» Всесвіту і парадокс Фермі

Людство висунуло десятки гіпотез, намагаючись пояснити парадокс Фермі. Одні кажуть, що життя це загалом доволі рідкісна річ у Всесвіті, а розумне життя – ще рідкісніше. Можливо, деколи інопланетяни стають жертвами власного технологічного прогресу (не варто забувати про Кубинську кризу) або ми й справді самотні у цілому Всесвіті.

У книзі «Темний ліс» китайський письменник-фантаст Лю Цисінь звертає увагу на те, що розумне життя геть необов’язково миролюбне. У такий спосіб він висвітлює аргументи науковців, які скептично ставляться до зустрічі з позаземними умами та вважають, що їх варто уникати.

Чому космос – темний ліс?

Лю Цисінь припускає, що Всесвіт є гігантською ареною змагань за виживання між розвинутими цивілізаціями. При цьому конкуренція і недовіра між ними настільки великі, що їм краще зберігати радіомовчання і, загалом, вигідно бути тихими та сумирними. Письменник наводить такі слушні аргументи на користь своїх думок:

• Будь-яке життя хоче залишатися живим (логічно, правда ж?);
• Ми не можемо знати напевно, що інші форми життя не захочуть знищити нас;
• Коли бракує довіри, цілком імовірно, що розвиненіша форма життя захоче знищити іншу, перш ніж та знищить її.

Всесвіт – це темний ліс, де кожна цивілізація є озброєним мисливцем, який обережно прокрадається поміж дерев. Наче привид, вона акуратно розсуває гілля що загороджує шлях, і намагається ступати якомога тихіше… Мисливцю потрібно бути тихим, адже в лісі повно таких самих мисливців, як і він. Якщо ж він знайде інше життя – такого ж мисливця, ангела чи демона, немовля чи старого, фею чи напівбога – він може зробити лише одне: вистрелити і знищити його

Лю Цисінь, «Темний ліс»

На підтвердження здогадок Цисіня можна використати теорію ігор. Якщо існують дві цивілізації, які не знають про існування одна одної й хочуть лише вижити, їм може бути вигідно й надалі не знати одна про одну. В разі зустрічі, більш розвиненій цивілізації вигідніше знищити менш розвинену, поки її перевага все ще велика, а ризики малі.

Також залишається загадкою те, чому ми не виявили позаземних радіохвиль, хоча сучасна техніка теоретично здатна це зробити. Цей факт не дає спати не тільки науковцям, що працюють на радіотелескопах, але й тим вченим, які скептично ставляться до можливого контакту із розвиненішими інопланетянами.

Ми також не знаємо, чи інші цивілізації навчені ризиком так, як навчені ми, бо ще зовсім недавно людство жило у світі, де людина людині вовк. Навіть сьогодні цей фантом переслідує нас на рівні держав. Скажімо, лише за минулий рік сумарні військові витрати усіх держав становили майже два трильйони доларів.

Ми мало що знаємо про інопланетян, однак багато знаємо про людей. Якщо подивитись на історію, то контакти людей з менш розвинутими організмами були катастрофічними, а зустріч розвинутіших цивілізацій із менш розвинутими печально закінчувалися саме для останніх. Цивілізація, що читає наші повідомлення, може випередити нас на мільярди років і дивитись на нас, як на бактерій

Стівен Гокінг

Критика гіпотези

Гіпотеза має чимало критиків, які наголошують на кількох речах, також базуючись на досвіді людства. По-перше, можна очікувати, що, прогресуючи, одні позаземні цивілізації краще ставитимуться до інших. З розвитком космічних досліджень, людство дедалі більше дбає про те, щоб випадково не перенести земні бактерії на інші планети. Ровери та зонди дезінфікуються перед кожним пуском, адже життя з нашої планети може бути смертоносним для потенційного життя на інших.

По-друге, не можна не відзначити зменшення насильства на Землі, разом із загальним покращенням рівня життя. Шведський історик Йоган Норберґ назвав минуле десятиліття найкращим в історії, адже протягом цього часу кількість людей, що належать до середнього класу, перевищила половину населення світу. Люди отримують більші зарплати, мають змогу дізнатись більше нового і відповідальніше ставитися до інших. Звісно, це лише статистика, але важко не побачити позитивної тенденції у порівнянні з минулими десятиліттями.

По-третє, існує думка, що, коли певна цивілізація розвинеться настільки, що зможе подорожувати по галактиці, їй не потрібно буде жодних ресурсів чи рабів. Російський астроном Микола Кардашов дійшов висновку, що потужні цивілізації Всесвіту використовуватимуть енергію зірок чи цілих галактик. Дуже ймовірно, що ми зі своїми двигунами внутрішнього згоряння просто не можемо бути загрозою для таких цивілізацій.

У будь-якому разі навіть Стівен Гокінг визнавав, що краще досліджувати Всесвіт, аніж зберігати радіомовчання. Професор Гокінг вважав, що Земля рано чи пізно буде знищена, тому не можна складати всі яйця до одного кошика. Зрештою, переваги від співпраці з позаземним життям можуть набагато переважити ризики.

Також читайте: Зустрів прибульця, як його розпізнати?