Перші 6 літер латиницею на верхньому ряду нашої клавіатури складаються у слово QWERTY. Ми, здається, вже зовсім до нього звикли, попри те, що нічого не знаємо про походження цієї комбінації букв. Але чому винахідник клавіатури влаштував її саме таким чином, відкинувши ідею створити логічний – алфавітний – порядок літер?

Крістофер Летем Шоулз запатентував свою першу друкарську машинку 1868 року. Вона була схожа на фортепіано з буквеними клавішами, розташованими в алфавітному порядку. Винахідник змінив комбінації на QWERTY-розкладку 1873-го, а за 5 років запатентував удосконалену друкарську машинку.

Найпопулярніша теорія QWERTY-клавіатури полягає в тому, що Шоулз змінив розташування букв, оскільки під час набору тексту розташовані близько одна до одної конкретні клавіші западали та псували друк. Винахідник розв’язав проблему, розділивши найчастіше використовувані комбінації h-e” та “t-h”. Вважається, що це запропонував зробити Джеймс Денсмор, бізнес-партнер Шоулза, який також брав участь у створенні першої машинки. Існує припущення, що Шоулз нібито мав намір «заплутати» друкаря, котрий перевантажував машинку, занадто швидко набираючи текст.

Таким теоріям не завжди доцільно довіряти. Кілька дослідників з Кіотського університету, наприклад, спростували догадки, стверджуючи, що QWERTY-клавіатуру, навпаки, створили для підвищення продуктивності друкаря, а не його вповільнення. І ось чому.

Одним із перших клієнтів Шоулза був Чиказький телеграфний коледж. Едвард Портер, директор коледжу, хотів, щоб друкарська машина дозволяла телеграфним операторам набирати те, що вони отримують з телеграфів Морзе. Потім винахідник познайомився з бізнесменами American Telegraph Works, і після кожної зустрічі розкладка клавіатури зазнавала незначних змін. Телеграфні оператори, що отримували код Морзе, мусили бути настільки ж швидкими, як і люди, що його надсилали. Тому зміни в розкладці клавіатури мали сприяти ефективності працівників, яким необхідно підтримувати швидкість транскрибування повідомлень.

Теорія про те, що QWERTY розробили для розділення загальних, двобуквених комбінацій, також не зовсім правдива, оскільки дві найпоширеніші комбінації, “er” і “re” й досі розташовані одна біля одної. Якби Денсмор і Шоулз хотіли розв’язати проблему западання клавіш, вони б розділили цю комбінацію. Єдине, в чому ми можемо бути впевнені, так це в ефективності QWERTY-клавіатури. 1873 року Шоулз уклав бізнес-домовленість з виробником вогнепальної зброї Ремінгтоном, щоб виготовити свою друкарську машинку, і безпосередньо перед початком виробництва машинки він подав свій патент QWERTY, отриманий лише 1878-го.

До 1890 року число друкарських машинок сягнуло позначки у 100 тисяч. За 3 роки 5 їх найбільших виробників об’єдналися в Union Typewriter Company і затвердили QWERTY-розкладку як стандартну. Тут є ще одна теорія виникнення такої клавіатури. Припускають, що QWERTY – інструмент для маркетингу, оскільки слово “typewriter” можна було прописати за допомогою верхнього рядка клавіш та вразити клієнтів.

Система QWERTY швидко поширилася, і тому не було сенсу створювати нову, нібито «логічну», розкладку. Компанії вже звикли до роботи на такій клавіатурі, а по-новому вчити співробітників та співробітниць ніхто не хотів. Це зіграло на руку Ремінгтону, оскільки його друкарські машини постійно мали великий попит. Шоулз продовжував працювати над вдосконаленням дизайну машинок та макетів клавіатури навіть після продажу свого патенту Ремінгтону, адже винахідник не був повністю задоволений компонуванням клавіш QWERTY. За рік до смерті, 1890-го, він подав ще один патент на друкарську машинку із зовсім іншою розкладкою.

Клавіатура KALQ

Клавіатура QWERTY – невіддільна частина сучасних ґаджетів. Їй створили й створюють альтернативи, не здатні, проте, повністю замінити звичну нам розкладку. Однією з таких є клавіатура KALQ. Принцип її буквених комбінацій базується на звичному нам способі набору тексту в смартфоні – великими пальцями.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти