Тема остаточного знищення інформації, попри стереотипи, корисна не лише кіберзлочинцям і міжнародним терористам. Державні інституції, великі корпорації та звичайні користувачі, які хочуть продати, подарувати, або просто викинути свій ноутбук, зацікавлені у цьому не менш за Аль-Каїду.

Якщо ви загуглите “як видалити дані назавжди”, то натрапите на безліч статей, присвячених покроковим діям, які не гарантують (sic!) результату. Майже ніхто не розповідає про матчастину, тож ми переймаємо цю естафету. У цій статті ми спробуємо розібратися, чи можливо назавжди видалити особисту чи корпоративну інформацію з носіїв.

Sh*t happens, або шляк трафляється

Якось британські фахівці з відновлення даних Kroll Ontrack придбали на eBay кількадесят вживаних жорстких дисків і накопичувачів. Кожен другий містив не до кінця видалені дані – креслення, документацію, паролі та товарні чеки.

Одна з компаній, якій належали ці диски, до речі, скористалася послугами спеціалістів з видалення інформації. Проте в публічний доступ все ж потрапило достатньо інформації, аби шахраї змогли на ній нажитися.

В серпні 2013 року, наприклад, британський госпіталь оштрафували на 200 000 фунтів стерлінгів після того, як на носіях, виставлених на продаж, знайшли реєстраційні картки та історії хвороб 3 тисяч пацієнтів.

Ще за кілька років до того на одному з перекуплених на eBay жорстких дисків виявили дані про Terminal High Altitude Area Defense – протиракетний комплекс для перехоплення об’єктів середньої дальності, який перебуває на озброєнні США, Ізраїлю, Південної Кореї, Саудівської Аравії та ОАЕ.

Як бачите, проблема стосується не лише вашого ноутбука, який ви перепродаєте через OLX чи соцмережі, але має й стратегічні масштаби. Разом з вашим пристроєм покупець може отримати ваші логіни-паролі, банківську інформацію і доступ до соцмереж.

Невже все настільки кепсько? 

Очистити кошик недостатньо

Сьогодні наші пристрої працюють завдяки жорстким дисками (HDD) і твердотілим накопичувачам (SSD). Різниця між ними в тім, що перші складаються з обертових і електромагнітних частин, а другі – не містять механічних деталей взагалі. Так чи інакше, обидва типи накопичувачів зберігають інформацію.

В жорстких дисках пластини виготовляються з композитних матеріалів, покритих тонким шаром феромагнетика. Саме він зберігає дані. Вся його площина, немов цибулина, ділиться на доріжки, які своєю чергою розбиті на невеличкі відрізки, себто сектори. Аби отримати до них доступ, необхідно знати номери диска, головки зчитування і самого сектора.

Спрощена будова жорсткого накопичувача.

Феромагнетний шар складається з мільйонів мікроскопічних намагнічених ділянок, на які й записують інформацію. Кожна із зон кодує один біт – 0 або 1.

Коли ви видаляєте якийсь файл, очищуючи кошик, ви по факту просто маркуєте сектори, які містять «видалені» дані, себто «вільний простір». Доки на це місце не буде записано якийсь новий файл, дані все ще можна зчитати.

Та навіть якщо ви копнете глибше і спробуєте форматувати диск, система лиш відшукає пошкоджені сектори, вимкне можливість запису на них, і перерозподілить файлову систему.

Квиток в один кінець

Один із найнадійніших методів видалення інформації – фізичне знищення носія. Покладіть SD-диск у мікрохвильовку чи продовбайте молотком та перфоратором ваш HDD.

Однак є й інші шляхи, наприклад, розмагнічування. Для цього необхідно створити умови, за яких шар феромагнетика розмагнітиться узагалі. Для цього магнітне поле має бути не менш як 500 кілоампер на метр. В домашніх умовах таке зробити нелегко, проте існує багато компаній, які мають спецобладнання для розмагнічування вінчестерів. Вони поміщають диск всередину камери, а котушка створює рівномірне магнітне поле з усіх боків. І вуаля – диск більше не придатний до роботи.

Різниця між звичайним і розмагніченим HDD. Зверніть увагу на відсутність секторів.

Якщо ж говорити про домашні методи, вони все одно залишаться квитком в один кінець для вашого носія. Нерідко використовують силу вогню від звичайної газової горілки та пропано-бутанову суміш. Вона з легкістю долає бар’єр в 660°C, за якого починають плавитися пластини.

Іноді не обов’язково влаштовувати баньку-парилку, а нагріти жорсткий диск до точки Кюрі – достатньо 200°C. Звісно ж, не забувайте про задимлення і сморід, які стануть невіддільною частиною вашої подорожі у світ назавжди видалених даних.

Навіть американські військові, які спочатку довіряли програмним алгоритмам, перейшли на розмагнічування і спалювання.

У підсумку

Якщо ви звичайний користувач, який просто не хоче ділитися своєю інформацією з наступними власниками вашого «заліза», зберігайте інформацію на HDD і використовуйте ПЗ для багаторазового перезапису. В разі, якщо у вас SSD – використовуйте високорівневе форматування із TRIM-механізмом.

Це, знов же таки, не дасть 100% гарантії видалення ваших даних, але для їхнього відновлення буде потрібен цілий стенд спецапаратури. Для 100% гарантії видалення інформації – знищте ваш накопичувач фізично, заподіявши мінімальної шкоди довкіллю і комашкам навколо.

Коменти

Dude

Як на рахунок перезаписати весь диск нулями, все ж краще якщо потрібно продати диск.

Andrii

А не легше просто шифрувати дані? Навіть якщо відновити то без ключа нічого не прочитати