Тест Роршаха надійно закріпився в сучасній масовій культурі. Багато хто бачив його в кіно, або читав про те, як психологи показують незрозумілі плями та просять пацієнтів розповісти, що вони бачать. На Заході й деяких державах Сходу, попри суперечки та критику, тест широко застосовують у школах, лікарнях та навіть при прийнятті на роботу.

Якщо коротко, тест Роршаха – це набір із 10 різнокольорових чорнильних плям; кожна є симетричним зображенням. Їх можна повертати, можна фокусуватись на частині малюнку, на кольорі чи навіть на «незаплямованому» тлі аркуша. Загалом – все заради відповіді.

Річ у тім, що для психолога важливий опис того, що ви бачите на папері, та пояснення, чому ви побачили саме те, що побачили. Значення, яке ми надаємо зображенню, показує, як працює наш розум. Вважається, що коли психолог просить людину розповісти, що вона думає про зображення, вона насправді розповідає про себе.

Трохи історії

В дитинстві Герман Роршах був любителем гри під назвою кляксографія. Правила прості: чорнило виливають на аркуш паперу і складають його навпіл так, щоб воно розпливлося й утворило дзеркальний відбиток на двох половинах. Потім аркуш паперу розгортають, чорнило висихає і після цього шукають схожість плями з іншими предметами.

Чорнильні плями нагадують нам зображення через апофенію – схильність людини бачити образ, тенденцію або зв’язки там, де їх взагалі немає. 

Обличчя на Марсі – типовий приклад апофенії

1918 року вже дорослий Роршах помітив, що пацієнти з підтвердженою шизофренією прив’язували до чорнильних плям кляксографії зовсім інші асоціації, аніж звичайні люди. Саме це надихнуло науковця на створення тесту, як методу діагностики шизофренії. Роршах працював з сотнями хворих для розробки методики й 1921 року, в книзі під назвою «Психодіагностика» опублікував десять зображень, які, на його думку, мали діагностичну цінність.

На жаль, за життя Герман Роршах не побачив поширення своєї методики. Тест здобув популярність у США лише наприкінці 30-х, і його навіть застосовували для перевірки психічного стану нацистських злочинців.

Тест Роршаха: переваги та недоліки

Сьогодні тест Роршаха частіше критикують, аніж схвалюють. Критика тесту базується на двох важливих речах:

По-перше, деякі науковці стверджують, що психолог також проєктує своє несвідоме на чорнильні плями під час інтерпретації відповідей. Тож двоє різних психологів можуть визначити два різні профілі особистості за результатами одного пацієнта.

По-друге, тест Роршаха критикують за малу обґрунтованість. Герман Роршах створював тест, щоб визначати невпорядковане мислення (яке є одним з проявів шизофренії) і в цьому сенсі він справді ефективний. Але чи точно тест вимірює характер особистості? На це питання наука поки не дає точної відповіді.

Прихильники тесту стверджують, що сторічний досвід використання дав достатньо даних для науки, щоб визнати тест Роршаха дієвим психологічним інструментом. За умови чіткої відповідності протоколам, звісно. Саме тому тест варто проходити не в Інтернеті, а під наглядом професійного психолога.

Як аргумент, прихильники тесту наводять дані, що з поміж восьми тисяч випадків застосування тесту в судах, результати оскаржувалися лише шість разів і тільки одного разу їх переглянули. 

Отже, використання тесту Роршаха для виявлення шизофренії є добре вивченим і сучасні дослідження справді свідчать про те, що його точність вища за підкидання монетки. Тому, хоча тест неідеальний, він може стати у пригоді за умови правильного застосування.

Також читайте: На Землю доставлять ґрунт з потенційно небезпечного древнього астероїда

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти