Цікавий факт: поголів’я норок у Данії налічує майже 17 мільйонів, а це втричі більше, аніж самих данців. Вже котрий місяць уряд разом із військовиками влаштовує масові операції проти норок (які все ж таки визнали незаконними). У цій статті ми коротенько оглянемо, як все дійшло до такої точки й чому проблема досі не закрита.
У медицині існує поняття «зоонозні інфекції» – це ті, що зазвичай поширені у тварин, але цілком можуть мігрувати до людей. 2009 року вівери зіграли роль проміжної ланки між кажанами та людьми, забезпечивши міні-пандемію SARS. Вірус накопичив достатньо мутацій у тварин і, зміцнівши, «перестрибнув» на людей.
У разі SARS-CoV-2 цей ефект ще й зворотній: від людей можуть інфікуватися тварини, зокрема мавпи, тхорі та кішки. Вони не лише інфікуються, але й передають вірус іншим тваринам. Так почали з’являтися перші хвороби в мешканців зоопарків і в домашніх кішок хворих на COVID-19 пацієнтів, проте ВООЗ порекомендувала лише дистанціюватися від своїх улюбленців.
З тхорами такої паніки не було, адже вони контактують з людьми набагато рідше. Проте їх активно розводять на фермах для виробництва хутра, і це пояснює, чому перші сигнали про зараження тварин коронавірусом надійшли саме звідти.
Як вірус розповсюджувався по норкових фермах. Значки – різні штами вірусу.
Проаналізувавши геном та динаміку розповсюдження вірусу поміж норок та людей, науковці з’ясували, що норки, хоча й заразилися від працівників ферм, передавали вірус одна одній. Оскільки циркуляція цих звірюк на фермах досить швидка, вірус встиг мутувати настільки, що знову став здатним «стрибати» до людей.
Норкам, звісно ж, чхати на рекомендації МОЗ про соціальне дистанціювання і носіння масок. Це означає, що поява агресивного штаму вірусу не забариться. Саме тому науковці переймаються через таке повернення ускладненого варіанту вірусу до людей, адже подібних прецедентів ще не було.
А тепер ми переходимо до Данії, де з літа було інфіковано майже 200 ферм. Відповідно, збільшилася і статистика хворих на коронавірус, зокрема у Північній Ютландії – своєрідному «Лас-Вегасі» звірогосподарств. Проаналізувавши вплив норок на розповсюдження вірусу, науковці побачили, що з вересня по жовтень захворюваність зросла майже втричі.
Заарештовані норки у Гйоелі, Данія.
Згідно з дослідженням, на фермах циркулюють понад 170 різних штамів вірусу, проте лиш 5 із них передалися людям. Добра новина у тому, що жоден з них не є тяжчим за звичайний SARS-CoV-2, але є «але», навіть два.
Перше називають «п’ятим кластером» – це коли вірус знайшли навіть в людей, які не перебували на фермах. У геномі цього варіанту є п’ять мутацій та дві делеції, і, на жаль, його не змогли нейтралізувати антитілами. Дані вимагають подальшого підтвердження та вивчення, а отже, жодних висновків щодо вакцин на цій основі робити не можемо.
Друге «але» стосується мутації Y453F геному S-білків. На відміну від попередньої, цю мутацію виявили у трьох сотень осіб в Нідерландах, Данії, Швейцарії та ПАР. Невідомо, чи пов’язані ці випадки, але факт залишається фактом.
Доля норкових (червоний) і звичайних (жовтий) інфікувань по датах (внизу).
Насамкінець, від норок справді можна заразитися коронавірусом, а їхні ферми – інкубатор пришвидшеної еволюції вірусу. Особливої небезпеки немає, але пильнувати доведеться, адже в будь-який момент патоген може мутувати й настане гаплик.
Подібну халепу ми бачили під час епідемії пташиного грипу, який спершу передавався тільки між птахами, а потім мігрував до людини. На щастя, від людини до людини він не передавався, але 2012 року хіміки створили варіант вірусу, який передавався і повітряним шляхом. Подібні експерименти згодом заборонили.
З 17 мільйонів норок, станом на грудень 2020-го понад 10 мільйонів вже вбито. На початках влада вимагала геноциду лише на заражених фермах (приблизно 20% від усіх в країні), але новий законопроєкт дозволяє знищення цілої популяції. Звісно, це викликало неабиякий політичний шкандаль, внаслідок якого міністр сільгоспвиробництва пішов у відставку.
Братські могили для мільйонів норок. Фото: Casper Dalhoff
Та раптом тисячі трупів вбитих норок буквально повстали з-під землі, адже гази, які утворилися від їхніх трупів, почали виштовхувати норок назовні. У мережі з’явилися цілі форуми, присвячені «повстанню норок-зомбі». Поліція вчасно зреагувала і накрила новоспечених зомбаків метровим шаром ґрунту. Територію їхніх братських могил про всяк випадок взяли під охорону і вже почали обносити парканом.
Ці події (як і весь 2020-й) можуть збивати з пантелику, але тверезий і холодний розум підказує нам, що це – менше з двох зол. Ми не можемо впливати на мутації, але можемо їх сповільнити. Основний метод – боротьба з небажаною еволюцією вірусу в інфікованих тварин і обмеження їхнього контакту з людиною. Альтернативним варіантом можна було б вважати вакцинацію, але у разі коронавірусу бачимо, що це не так просто, як здається. Тож поки – звиняйте, тваринки, але нам теж хочеться жити.
