Ми вже неодноразово писали про клімат і усі виклики, пов’язані з викидами СО2. До 2030 року ці викиди планується знизити майже вдвічі, а до 2055-го – взагалі зменшити до мікроскопічних кількостей. Утім, домогтися цього без зсуву у генерації тепла не вдасться, адже взимку країни споживають в рази більше електрики для опалення. Потужностей альтернативної енергетики бракує, тож фокус науковців повернувся до… атома. Спробуємо розібратися у причинах і наслідках цього двобою.

Існує два види енергії: первинна (тепло від атома в реакторі) і вторинна (отримана від реакції електроенергії). Так от, з усіх сотень трильйонів кВт-год, що споживає наш світ, менше ніж 10% припадає на електроенергію. Лідер – з 50% часткою отримання тепла – ядерна енергія. Половину з цієї половини забирає промисловість, здебільшого – металургія. Рештою опалюють наші домівки, магазини та офіси. Нескладні математичні розрахунки показують, що біопаливо чи відновлювані джерела забезпечують ледь-ледь десяту частину з нашого «теплового» енергоресурсу.

З іншого боку, генерація тепла стає найпотужнішим джерелом викидів СО2.

Постає питання заміни вуглецю та його сполук чимось таким, що не знищить наш клімат у найближчі десятиліття. У жовтні Європарламент забив чергового цвяха до труни викидів СО2, додавши нові обмеження на викиди вуглецю.

Погляньмо на лідера кліматичних перегонів – Великобританію – де майже 40% викидів припадали на виробництво теплоенергії. 80% будинків там опалюються газом, і акція «прикрути» може не проканати. Уряд ухвалив непогане рішення про субсидії для літніх людей, які вони можуть витратити виключно на опалення.

Статистика викидів вуглецю у Великобританії. Джерело: Wikimedia Commons

Перцю до проблеми додає й те, що палити електрикою набагато дорожче, аніж газом. Вітряками проблему також не розв’язати. А є ще й британські антициклони, які значно знижують продуктивність вітряків. Коротко кажучи, навіть лідер в альтернативній енергетиці не може знайти економного і водночас ефективного розв’язання проблеми.

Урядові експерти пропонували отримувати з природного газу водень та вуглець, і заховати його в трубі у холодну морську глибину (звісно, вічно він там перебувати не зможе), звідки потроху тягнути в опалювальні сезони. Декарбонізація опалення стала черговим викликом людству.

Найкращим шляхом зараз наука вважає розгортання реакторів, які не лише вироблятимуть тепло, але й грітимуть воду та опалюватимуть будинки взимку. Подібний експеримент ставила совєцька влада над жителями Томська/Сєверська, де тепло батарей йшло від реактора (допоки не шарахнуло).

Загалом ефективність таких установок буде вимірюватися не лише ККД, але і їхньою адаптивністю, себто можливістю віддати тепло споживачу. Саме тому вже третє десятиліття наука намагається допомогти атомним станціям опалювати промислові центри та житлові будинки без скажених тарифів.

Як зробити з атомного реактора не лише джерело електроенергії, але й опалення. Джерело: Royal Society

Єдиний нюанс, на який досі немає чіткої відповіді – радіофобія. Адепти глобального потепління зійдуться у битві з адептами мирного атома, це спровокує безліч сутичок та заморозить процес. Найімовірніше, доки табір «зеленої» енергетики чекатиме на докази неефективності СЕС і ВЕС, Китай (який вже виробляє більше енергії, ніж Америка та Європа разом) потроху інвестує саме у декарбонізацію опалення та адаптацію реакторів.

Пишіть у коментарях, хто, на вашу думку, переможе у цій боротьбі.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти