Як відеоконференції шкодять планеті?

Нове дослідження показує: рекордне зниження викидів вуглекислого газу 2020 року, перехід на дистанційну роботу й навчання через пандемію та тривале перебування вдома дуже позитивно вплинули на природу, у якомусь сенсі навіть перезавантажили її – нехай і не так сильно, як нам цього хотілося б. А проте через певні обставини планеті доведеться зіткнутися зі ще однією проблемою: активне використання Інтернет-ресурсів, без якого, погодьтеся, зараз ніяк, впливає на здоров’я Землі вкрай негативно.

Уявіть собі: 1 година відеоконференції або стріму (прямі ефіри в Instagram та Youtube) – це від 150 до 1000 грамів викидів вуглекислого газу (галон бензину, спалений автомобілем, вивільняє 8887 г), забруднення 2-12 літрів води та земельної ділянки, розміром з iPad Mini.

Найпростіше і водночас найефективніше рішення з нашого боку – вимкнути вебкамеру, що зменшить вищезазначені показники аж на 96%! Стрімінговий контент (Netflix, Hulu), переглянутий у стандартному, а не максимальному розширенні 1080-р або 4К, принесе на 86% менше шкоди планеті.

Дослідження, проведене Університетом Пердью, Єльським університетом та Массачусетським технологічним інститутом, першим визначило співвідношення впливу Інтернет-інфраструктури та водних і земельних ресурсів. Результати оприлюднено в журналі Resourced, Conservation & Recycling.

Якщо зважати лише на викиди, а не на споживання ресурсів онлайн-діяльністю, можна пропустити багато важливих деталей, на яких наголошує це дослідження

Рошанак Натегі, професор цивільної інженерії Університету Пердью, що вивчає споживання електроенергії та зміни клімату

Низка країн заявила про збільшення Інтернет-трафіку на 20% з березня 2020. Якщо така тенденція збережеться до кінця 2021-го, то використання мережі коштуватиме нам лісу площею 115229 квадратних кілометрів – що вдвічі більше за штат Індіана – для біосеквестрації викидів вуглекислого газу.

Додаткових водних ресурсів, уже потрібних для передачі даних, вистачило б для наповнення 300 тисяч олімпійських басейнів, а земельних – для міста, розміром з Лос-Анджелес.

Команда визначила наслідки Інтернет-активності у водних та земельних показниках з кожного ГБ даних, використаних в YouTube, Zoom, Facebook, Instagram, Twitter, TikTok та 12 інших платформах. Як і очікувалося, що більше відеоконтенту мали додатки, то більше вони впливали на планету.

Банкінгові системи на кожному кроці нагадують вам, що онлайн-розрахунки мають позитивний вплив на екологію через скорочення використання паперу. Однак ніхто чомусь не нагадує користувачам про можливість вимикати камеру чи про якість перегляду серіалу. Платформи шкодять планеті без вашого дозволу

Каве Мадані, який очолював це дослідження як запрошений колега в Єльському центрі Макміллана

Ще до початку пандемії викиди вуглекислого газу, пов’язані з Інтернет-активністю, почали зростати, і становили приблизно 3,7% парникових газів. Питання про використання водних та земельних ресурсів для Інтернет-інфраструктури лишалися малодослідженими.

Мадані об’єднався з дослідницькою групою Натегі для вивчення впливу Інтернету на природу, виявивши, що екологічні наслідки варіюються не тільки залежно від вебплатформи, але й від країни. Група зібрала дані по Бразилії, Німеччині, Індії, Ірану, Китаю, Мексиці, Пакистану, Росії, Сполученому Королівству, США, Франції, ПАР і Японії.

Обробка та передача даних у США, як з’ясували вчені, спричиняє на 9% більше викидів, аніж в середньому у світі, але використання водних та земельних ресурсів менше на 45% та 58% відповідно.

Врахування використання вищезгаданих ресурсів склало повну, місцями навіть неочікувану, картину для деяких країн. До прикладу, Інтернет в Німеччині спричиняє менше викидів вуглекислого газу, але земельних ресурсів потребує більше середнього на 204%.

Аспіранти Університету Пердью Рене Обрінгер, Бенджамін Рачунок і Дебора Майя-Сільва виконали розрахунки й аналіз даних у співпраці з Маріам Арбабзаде, науковою співробітницею аспірантури Массачусетського технологічного інституту. Оцінки засновані на загальнодоступних даних по кожній платформі й країні, на моделях, розроблених дослідницькою групою Мадані, і відомих значеннях енергоспоживання на гігабайт стаціонарного користування Інтернетом.

Оцінки не точні, кажуть дослідники, бо вони не гірші від показників, наданих постачальниками послуг і третіми особами. Але команда вважає: отримані показники все ж допомагають документально зафіксувати тенденцію і привнести краще розуміння впливів на екологію, пов’язаних з використанням Інтернету.