Кожен вулкан – це своєрідний ландшафтний дизайнер нашої планети. Він стирає з лиця Землі міста і села, виливає нові острови посеред океану та вкриває невдалі, на його думку, географічні форми потоками гарячої лави. Без вулканів було б неможливим життя.

При цьому за всю історію нашого виду існування людства двічі опинялося під загрозою через руйнівні виверження. Перше відбулося приблизно 75 тисяч років тому на острові Суматра. Генетики припускають, що виверження вулкану Тоба (чи, точніше, вулканічна зима, що настала внаслідок виверження) зменшило кількість Homo sapiens до кількох тисяч, нащадками яких і є сучасні сім мільярдів людей. Друге виверження сталося порівняно недавно – трохи більше ніж 200 років тому – і саме про нього піде зараз мова.

Вулкан Тамбора

Десятого квітня 1815 року жителі Молуккських островів та тамтешні працівники голландської Ост-Індійської компанії почули сильний гуркіт. За 1400 кілометрів від них, на індонезійському острові Сумбава, вивергався вулкан Тамбора.  Він викинув понад 150 млн тонн попелу, а величезний стовп із газів сягнув стратосфери. Нічого подібного на нашій планеті не траплялося протягом тисяч років.

Землетрус і пірокластичний потік знищили понад сто тисяч осіб, які жили біля вулкана. Під попелом зникли три індонезійські королівства: Тамбора, Санґар і Пекат. Залишки першого знайшли лише п’ятнадцять років тому, а під час розкопок вчені встановили, що королівства були досить розвинуті й мали тісні зв’язки з державами на території сучасних В’єтнаму та Камбоджі.

Опади попелу після виверження. Джерело: Energy Global News

Якщо попіл та пірокластичні потоки сіяли смерть і хаос в радіусі сотні кілометрів від вулкана, то викинуті гази глобально вплинули на земну атмосферу. Одним з найчастіших супутників вивержень є діоксид сульфуру, який охолоджує атмосферу. Тамбора викинув мільйони тонн цього газу просто в стратосферу. На висоті молекули діоксиду сульфуру можуть роками поглинати сонячне тепло, перш ніж опустяться у нижчі шари атмосфери.

Найбільше від газової хмари у стратосфері постраждали Північна Америка та Західна Європа. Так, у деяких районах штату Нью-Йорк 1816 рік запам’ятався тим, що там не минало й місяця без мінусових температур. У червні 1816-го в штаті Вермонт випало 50 сантиметрів снігу, який пролежав декілька днів. В Британії середня температура літа становила 13,3 градуса за Цельсієм. Китай та Індія пережили серйозні посухи. Втрати від голоду вчені підраховують і досі.

Тамбора в культурі та науці

Наука тих часів не могла визначити, що ж спричинило таке різке похолодання та посухи. У році без літа звинувачували будь-що, починаючи від комет і закінчуючи плямами на Сонці. Про те, що звинувачувати варто вулкан, науковці замислилися лише після виверження Кракатау 1883 року.

Помічниками дослідників виверження Тамбори нерідко виступають художники початку дев’ятнадцятого століття. Саме європейське небо, яке майже повсюдно малювали у холодних тонах, допомогло встановити винуватця похолодання: великий вміст діоксиду сульфуру в атмосфері.

Каспар Давід Фрідріх. Двоє чоловіків біля моря. Джерело: Europosters.eu

Джон Кром. Млин біля Норвіча. Джерело: Tate.org

Не відстає й література. Вважається, що ідею знаменитого Франкенштейна Мері Шеллі почерпнула саме під час відпочинку з Персі Шеллі, Джоном Полідорі та Джорджем Байроном у Швейцарії 1816-го. Крім того, роком пізніше від Шеллі, свого “Вампіра” видав Полідорі, а у вірші Байрона “Темрява” можна зустріти такі рядки:

Я бачив сон — не все там сном було.
Погасло сонце ясне: темні зорі
Без променя і без шляху блукали
У безмірі, і крижана земля
У темряві наосліп кружеляла.
І наставала ранішня пора,
Й минала, дня по собі не привівши.

Важливим винаходом, яким ми завдячуємо Тамборі, є дрезина, що стала прототипом сучасних велосипедів. Аномальна погода в Європі призвела до скорочення кількості коней – тварини або загинули через брак корму, або їх з’їли голодні люди. Тож у першій половині XIX століття саме дрезина стала швидким і надійним засобом пересування.

За посиланням прочитайте, що спільного у вулканів із пляшкою шампанського.

 

Коменти