Ми чи не все життя свято вірили в основні догми продуктивності, не піддаючи сумнівам жодну. Вміння виконувати кілька справ одночасно здавалося нам чи не найважливішою навичкою для людей, схиблених на тайм-менеджменті. А проте науковці неодноразово застерігали: наш мозок не так добре дає раду з багатозадачністю, як того хотілося б. До того ж мультизадачність може знизити нашу продуктивність аж на 40%.

Чому ж вона настільки згубна для нашої ефективності? На перший погляд, ви виконуєте більше завдань за менший проміжок часу, а насправді – перемикаєте свою увагу з одного завдання на інше. Тож перехід від завдання до завдання заважає вам зосередитись і може надалі сповільнити роботу вашого мозку.

Мультизадачність = продуктивність?

Люди, які навчилися виконувати кілька справ одночасно, думають, що опанували мистецтво балансу, а ефективність їхньої роботи досягла чи не максимально можливого рівня. Однак дослідження показало, що перехід від одного завдання до іншого серйозно шкодить продуктивності. Такі люди не вміють зосереджуватися, їх легше відірвати від роботи; якість когнітивних можливостей мультизадачника стрімко знижується.

Щоб визначити вплив «багатозадачності» та витрачений на неї час, учасники дослідження під наглядом психологів спеціально відривалися від того чи іншого завдання, намагаючись виконати декілька водночас. Перша група дослідників, кураторами якої виступали Роберт Роджерс та Стівен Монсел, визначила, що багатозадачність сповільнила роботу учасників експерименту у порівнянні з їхнім звичайним зосередженим виконанням одного завдання.

Інше дослідження, проведене Джошуа Рубінштейном, Джеффрі Евансом і Девідом Мейером, показало, що учасники втратили значну кількість часу, перемикаючись з одного завдання на інше, і втрачали ще більше часу, коли завдання ставали чимраз складнішими.

Значення виконавчих функцій

У мозку за багатозадачність відповідають виконавчі функції, котрі контролюють процеси та визначають як, коли й в якому порядку мають виконуватися завдання. Згідно з Мейєром, Евансом та Рубінштейном, виконавчий контрольний процес поділяється на: зміну мети – рішення робити одну справу замість іншої та рольову активацію – перелаштування з правил попередньої діяльності до нових.

Ці процеси за нормальних умов тривають долі секунди, але коли людина перемикається з однієї задачі на іншу, виконавчі функції її мозку працюють з меншою швидкістю. Можливо, це не матиме особливого значення, якщо ви, до прикладу, прибираєте кімнату й одночасно дивитесь телевізор, проте за кермом, де увага й безпека надважливі – важить кожна секунда.

Насправді люди, яких вважають професійними мультизадачниками, самі не вміють вправно переходити від завдання до завдання без шкоди для себе. У дослідженні Стенфордського університету науковець Кліффорд Насс виявив, що досвідчені мультизадачники гірше відфільтровують потрібну інформацію від нерелевантних даних. Звучить дивно, адже раніше вважалося, що вони справляються з подібними завданнями краще за інших. Проте це не єдине їхнє слабке місце. Виявилося, що таким людям також важче зосередитись під час виконання базових завдань без переходу на інші види діяльності. Це – один із проявів низької ментальної організації.

До того ж, дослідження показало: чим більше видів соцмереж ви використовуєте, тим ефективніше погіршуєте власну пам’ять

Ми вивчали так званих «хронічних» мультизадачників, які, виконуючи одне конкретне завдання, були набагато менш ефективними та виявилися нездатними до глибоких роздумів під час розумової роботи.

Багатозадачність = користь?

Деякі дослідники припускають, що люди, котрі вдаються до мультизадачності під час використання соцмереж, здатні легше відтворювати візуальну та слухову інформацію. Учасники дослідження віком від 19 до 29 років заповнили анкети про використання засобів масової інформації, після чого виконали візуальну вправу як зі звуком, так і без нього, щоб вказати, коли конкретний елемент змінив колір. «Хронічні» мультизадачники впоралися із завданням зі звуком ліпше, що свідчить про їхню здатність до кращого одночасного використання сенсорної інформації. З іншого боку, вони показали гірший результат, коли звук був відсутній.

Хоча наявні дослідження не показують причинно-наслідкового зв’язку, вони виявляють цікаві наслідки впливу мультизадачності в Інтернеті на наші когнітивні здібності

Коменти