Супутник Сатурна Титан — одне з найпривабливіших світил Сонячної системи. Тільки там, наскільки нам відомо, є екосистема рідини: моря та озера випаровуються у хмари та ллються дощами. Утім, Титан так далеко від Сонця,  що вода там зберігається лише у твердій формі. Замість рідини там легкі вуглеводні елементи типу метану.

У рідкому стані вода може бути під крижаним покривом Титана. Щоправда, його товщина становить майже сотню кілометрів. Теоретично, там навіть можуть бути певні форми життя — саме таку гіпотезу висунули автори нещодавнього дослідження.

Мапа Титана із нанесеними на неї кратерами. Фото: Astronomy&Astrophysics, 2020

Науковці з різних куточків світу дійшли висновку, що вода з надр Титана рано чи пізно має змішатися з вуглеводними елементами на поверхні, створивши сприятливе біохімічне середовище. Вони припускають, що це може статися завдяки тріщинам, які з’являться у корі супутника після зіткнень з кометами та астероїдами.

Дослідники математично змоделювали таке зіткнення і виявили, що падіння небесного тіла діаметром 34 км було б достатньо, щоб на поверхні з’явилася не тільки вода, але й озеро (нині воно замерзло). Автори також припускають, що енергії від удару вистачило б для зародження перших примітивних організмів та запуску механізму еволюції.

Гіпотетичні наслідки від зіткнення; кратер Менрва. Фото: NASA

Все має досить простий вигляд: від зіткнення утворюється кратер, нагріває простір навколо, і перемішує воду з органічними речовинами. Щоб підтвердити чи спростувати цю гіпотезу, 2038 року на Титан прибуде місія NASA Dragonfly — автономний дрон на ядерному паливі, вартістю в $1 мільярд.

Коменти

Віталій

Цікаво. Побільше астрономічних новин, технологій та палеонтології.