Венера — це не лише приваблива богиня давньоримського пантеону, а ще й планета, де могло існувати життя. Принаймні, з’являється щораз більше доказів цього.
Сьогодні ця планета є буквально пеклом: з температурою поверхні 454ºС, токсичними газовими хмарами та тиском, у сто разів вищим за земний. Утім, три мільярди років тому це міг бути цілком придатний для життя простір. Ця гіпотеза існувала досить давно, а нові математичні моделі змогли серйозно її підтвердити.
Моделі показують, що приблизно два мільярди років тому Венера могла мати клімат, як на Землі, та океани — себто місце для життя було ідеальним, хіба що рівень радіації там був на 40% вищим від земного.
Ультрафіолетовий знимок Венери 1979 року. Фото: NASA
Отже, перед науковцями постало завдання: з’ясувати, чи було життя на Венері хоч колись. Вчені зібрали топографічні дані (з апарату «Магеллан»), інформацію про воду та радіацію. Все це завантажили у глобальну кліматичну модель — ми писали, як це працює.
Але є «але» — цифри залежать від топографічних та орбітальних даних планети, історію якої ми майже не знаємо. Чи була вона схожа на сучасну Землю? Як змінювалася її поверхня та атмосфера? Відповіді на ці питання визначатимуть точність математичного прогнозу.
Існує ще одне цікаве дослідження про життя на Венері, представлене 2019 року у Швейцарії. Його автори розрахували три топографічні сценарії, в яких підтвердили, що Венера може підтримувати придатні для життя температури. Вони також не виключають, що її клімат змінився внаслідок кліматичної катастрофи, до якої, можливо, прямує і Земля.
Гіпотетичний колообіг живих організмів на Венері. Діаграма: Janusz Petkowski
У підсумку: 4,2 млрд років тому Венера сформувалася, досить швидко охолола і 715 млн років тому була кліматично схожа на Землю. Ймовірно, через парниковий ефект планета стала тією гарячою пательнею, якою вона є зараз. Там річ була не в бензинових двигунах і безвідповідальних фабриках, а у вулканічних виверженнях.
Крім того, є вагомі причини повернутися до питання життя на Венері сьогодні. Іще одне дослідження показує, що плями в атмосфері Венери можуть виникати внаслідок життєдіяльності мікробів у хмарах. Карл Саган схвалює.
