У 1950-х у північній півкулі всі чотири пори року змінювалися «за розкладом», на відміну від сучасності, коли кліматичні потрясіння вплинули на тривалість сезонів і дати їхнього початку. У майбутньому природний календар деформується ще більше, а зміни, які відіб’ються на нашій щоденній рутині, відчуватимуться гостріше.
Через кліматичні зміни літо стає дедалі тривалішим та спекотнішим, а зима коротшає та теплішає. Що далі, то частіше людство зіштовхується з такими несезонними явищами як «несправжня весна», снігопадами у травні й схожими природними катаклізмами
Юпін Гуань, океанограф лабораторії тропічної океанографії Південно-Китайського інституту океанології й провідний автор нового дослідження в журналі “Geophysical Research Letters”
Для оцінки змін клімату та тривалості пір року в північній півкулі науковці використали погодні дані з 1952 по 2011 рік. Дослідники визначили початок літа як настання температур із найспекотніших 25% за цей проміжок часу, а зиму – з найхолодніших 25%. Надалі команда використовувала цю змінну модель для визначення «зсуву» пір року у майбутньому.
Зміни початку і середньої тривалості чотирьох пір року в помірних широтах північної півкулі з 1952 до 2011 та 2100 років
Нове дослідження показало: у середньому тривалість літа зросла з 78 до 95 днів у період з 1952 до 2011 року, водночас зимовий період скоротився з 76 до 73 днів. Весна та осінь, своєю чергою, зменшилися зі 124 до 115 та з 87 до 82 діб відповідно. Тож весна та літо починаються чимраз раніше, а осінь та зима за календарем запізнюються. Згідно з дослідженням, найразючіших сезонних змін зазнає клімат Середземномор’я та земель Тибетського плато.
Якщо подібні тенденції й далі не надто тривожитимуть людей, кліматичні зміни стануть незворотними. Дослідники прогнозують: до 2100 року зима в північній півкулі триватиме менш ніж два місяці.
Перехід до крайнощів
Численні дослідження показали, що зміна тривалості пір року створює величезну загрозу для природи та здоров’я людини. Приміром, птахам доведеться складати нові маршрути для зимування, а рослини проростатимуть і цвістимуть в різний час. Такі феноменологічні зміни створюватимуть невідповідності в екосередовищі, а саме між тваринами та джерелами їхнього харчування.
Зсуви сезонів можуть також спричинити хаос у сільському господарстві, особливо коли «несправжня весна» або пізні снігопади руйнуватимуть рослини, котрі щойно почали проростати. З тривалішим літом збільшуватиметься період цвітіння, що є подразником для алергіків; комарі-переносники різних захворювань завдяки зміненим порам року зможуть розширити свій ареал на північ.
Зсув сезонів вплине на природні катаклізми, які стануть ще руйнівнішими. Спекотніше та довше літо принесе нам частіші та інтенсивніші лісові пожежі й теплові хвилі, а взимку людям найімовірніше доведеться переживати шалені стрибки температур та снігові бурі, подібні до тих, що нещодавно пронеслися Ізраїлем та Техасом. Підняття середньорічної температури на 2 чи 5 градусів людям ні про що не говорить, але було б чудово, якби вони усвідомили, що навіть незначні зсуви пір року в довгостроковій перспективі матимуть руйнівні наслідки для всього живого
Конгвен Чжу, дослідник Китайської академії метеорологічних наук
