Якщо ви читали нашу статтю про декарбонізацію теплоенергії, ви, напевне, знаєте, як Європа рухається до вуглецево-нейтральних виробництв. До 2050 року планується виробляти менше викидів, аніж природа встигає утилізувати. Держави поступово оцінюють екологічність усіх видів енергетики, і тепер в їхній фокус потрапили атомні електростанції (АЕС). 2020 року країни ЄС не змогли дати однозначної оцінки екологічності АЕС.

Натомість 2021 року Єврокомісія опублікувала документ з аналітикою із сотнями звітів та досліджень і зробила кілька висновків. Основний висновок такий:

Атомна енергетика не менш екологічна за відновлювані джерела енергії.

Оцінювали не лише вироблення електрики, а й повний цикл: від видобутку і збагачення ядерного палива до будівництва, експлуатації й зупинки АЕС та поховання відходів. Дослідники описали лише дві проблеми, пов’язані з «неекологічністю» АЕС:

  1. Теплове забруднення водойм: будуючи станцію, треба розраховувати охолодження так, щоб водяні відходи мали якомога нижчу температуру.
  2. Документація: хоча атомна індустрія регулюється чи не найжорсткіше, ці регуляції треба прив’язати до екологічних показників довкілля.

У звіті також наводять таку статистику: в реакторах третього покоління можлива шкода (в плані виробництва електрики) у разі аварії нижче навіть за сонячні електростанції. Водночас ризик радіаційних викидів незначний і щороку знижується.

Порівняння викидів за видами електростанцій. Зліва направо – буре вугілля, вугілля, нафта, природний газ, сонячні панелі, біомаса, АЕС, ГЕС і вітряки. Сірі лінії – «амплітуда» різних досліджень. Джерело: European Comission JRC

Та навіть якщо не використовувати нові технології переробляння ядерних відходів, поточні методи (поховання на спецполігонах) відповідають усім вимогам екологічної безпеки. Їх, до речі, ховатимуть як і викиди CO2, глибоко у твердій породі.

Greenpeace назвав Єврокомісію “продажною та корумпованою організацією”, а дослідження проплаченим власниками атомних електростанцій.

На звіт чекає незалежне рецензування кількома експертними групами, а отже, будуть правки. Вони навряд змінять загальну картину, як і не змінять ставлення людей до АЕС — їх остерігатимуться й надалі. Тому Європу не забудують реакторами, вони просто збережуть свою долю на енергоринку.

Однак такі дослідження все одно важливі, адже АЕС — важкі та дорогі проєкти, що майже завжди критичні для енергетичної незалежності багатьох держав. Все це «падає» на плечі держави, яка має бодай розуміти ступінь впливу АЕС на довкілля і коригувати інвестиції. Принаймні, цим можна пояснити ранжування АЕС на рівні з вітряками й сонячними панелями.

Читайте також про перший стартап-реактор, що працює на ядерних відходах.

Коменти