Однією з головних причин початку роботи в Україні Центру протидії дезінформації та Центру стратегічних комунікацій й інформаційної безпеки називалося те, що буцімто у Європі схожі структури функціонують вже давно. Ба більше, з боку представників нашої влади лунали заяви про готовність ділитися із «закордонними колегами» чималим досвідом України у цій галузі. Звісно, бажання мати «все як у Європі» та водночас навчити її чомусь не може не викликати гордості. Але чи справді там існують центри такого штибу? І взагалі, що саме Європа сьогодні робить задля протистояння одному з найбільших викликів сучасності – дезінформації?

Перші системні кроки Європейського союзу щодо протидії ворожій пропаганді почалися 2015 року. Тобто після того, як ЄС визнав реальність такої загрози внаслідок окупації Криму та військової агресії Росії проти нашої держави. Того ж таки року Брюссель створив й окрему структурну одиницю – групу East Stratcom Task Force. Відтоді вона на постійній основі готує щотижневий звіт Disinformation Review з викриттям найсвіжіших прикладів ворожої пропаганди. Цей звіт можна знайти на вебплатформі «EU vs Disinfo», і він містить детальний опис тисяч випадків переважно російської дезінформації.

Майже половина з виявлених у Європі випадків дезінформації стосується України.

Щороку у Брюсселі поновлюються дискусії про необхідність збільшення фінансування та чисельності штату East Stratcom Task Force. Наразі група налічує майже два десятки фахівців. Але East Stratcom Task Force не лише протидіє ворожій пропаганді. Її трьома головними напрямами були та залишаються: ефективна комунікація та промоція Євросоюзу у країнах Східного партнерства (Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Білорусь, Азербайджан), зміцнення незалежних медіа та сприяння свободі слова у тих таки країнах Східного партнерства, а вже третім пунктом постає власне відповідь на дезінформацію.

East Stratcom Task Force співпрацює як з інституціями Євросоюзу, так і з різноманітними неурядовими організаціями. До прикладу, відразу після початку роботи керівництво групи вивчало досвід нашого проєкту Stopfake. Іншою потужною неурядовою організацією, з  якою підтримує зв’язок East Stratcom, є Центр європейських цінностей із безпекової політики у Празі. Мета однієї з програм цього центру, «Kremlins Watch» – моніторинг, аналіз й інформування щодо російської пропаганди проти держав Заходу. До речі, у Чехії при міністерстві внутрішніх справ вже протягом кількох років функціонує Центр протидії тероризму та гібридним загрозам, який, зокрема, працює над питаннями протидії дезінформації.

Наприкінці 2017 року Європейською комісією було створено експертну групу високого рівня (HLEG) щодо фейкових новин та дезінформації онлайн. Вона налічує чотири десятки фахівців з різних галузей, зокрема, представників Facebook, Twitter і Google. А вже 2018 року на рівні Європейського Союзу з`явився план протидії дезінформації, котрий нині є найголовнішим документом ЄС у цій царині. Наріжними каменями у ньому визначено: зміцнення спроможностей інституцій ЄС знаходити, аналізувати та викривати дезінформацію; координація зусиль; мобілізація приватного сектора, а також зміцнення соціальної стійкості.

Прихильники Путіна на Червоній площі в Москві 18 березня 2014 року з нагоди початку тимчасової окупації Криму. Фото - Дмитро Серебряков

Прихильники Путіна на Червоній площі в Москві 18 березня 2014 року з нагоди початку тимчасової окупації Криму. Фото – Дмитро Серебряков

Один з найголовніших пунктів цього плану передбачав створення спеціальної системи Rapid Alert задля кращої комунікації та координації. Варто зазначити, що у багатьох країнах ЄС вже існують окремі громадські ініціативи, спрямовані на виявлення та протидію дезінформації, та посилення медіаграмотності. Такою, до прикладу, є Propastop в Естонії.

Частково відповідальним за протидію ворожій дезінформації у Європі та не лише у ній варто вважати центр стратегічних комунікацій НАТО (NATO Strategic Communications Centre of Excellence), розташований у столиці Латвії. Офіційно він розпочав свою діяльність 2014 року після рішення саміту НАТО у Вейлсі. При цьому сам центр не є частиною структури Північноатлантичного альянсу та не представляє його офіційну позицію. Основою центру є міжнародні експерти з військовим, академічним досвідом або з досвідом роботи у державних структурах.

Сам центр стратегічних комунікацій було засновано безпосередньо Латвією, а також Естонією, Німеччиною, Литвою, Італією, Польщею та Великобританією. Вже згодом до цієї когорти долучилися Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Канада, Словаччина, Данія, США, Угорщина та Франція. Щороку центр проводить представницький міжнародний форум Riga StratCom Dialog, постійно готуються дослідження з подальшою презентацією для широкого загалу. Причому теми цих досліджень різні. Як-от, до прикладу, роль гумору у стратегічних комунікаціях.

Значна частина публікацій цієї структури стосується російської дезінформації, але також й інших держав та навіть міжнародних терористичних організацій.

Нещодавно й у столиці Фінляндії запрацював центр з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE). Поміж інших його функцій є й протидія дезінформації. Щоправда, діяльність центру проводиться здебільшого через призму гібридних загроз.

Ворожа пропаганда та протидія їй досі актуальні як для Брюсселю чи Страсбургу, так і для окремих держав-членів ЄС. Щоправда, цей процес є далеким від ідеалу. Новими викликами для Європи стали величезні масиви фейкових новин і конспірологічних теорій про пандемію, а також дедалі більший вплив Китаю. Проблемними залишаються і питання термінології, фінансування та спільного розуміння дезінформації.

Станом на сьогодні усталеного загальноєвропейського підходу до того, як саме варто протидіяти дезінформації, також не існує. Як і немає офіційних структур, котрі працювали б суто над протидією дезінформації. Та, попри це, питання боротьби з пропагандою все одно може стати тим містком і глобальним фактором, що продемонструє корисність України та її здатність «навчити Європу».

Звісно ж, якщо обидва наші центри матимуть відповідні та насамперед людські ресурси.  І за умови, що вони скористаються поки ще відкритим вікном можливостей, а їхня амбітна мета з плином часу не перетвориться на формальність.

Коменти
Котики

… отшумят в трубах канализации волны Пукиных и Зермаков и перед избирателем опять встанет вопрос, за кого голосовать если верить никому нельзя, даже самому себе, мне можно.