Вертикальні ферми – технологія, яка претендує на революцію в агробізнесі, але наразі завдяки їй лише вирощують свіжу зелень для дорогих ресторанів. Сам ринок вертикальних ферм все ще на початковій стадії, проте до 2025 року інвестиції в цю галузь становитимуть десятки мільярдів доларів.
Як це працює?
Від традиційних ферм вертикальні відрізняються тим, що рослини у них вирощуються всередині приміщень та в штучних умовах. Це дозволяє ефективніше використовувати простір та вирощувати зелень де завгодно: в місті, печері, в океані, аеропорту чи в окопі.
Поживні речовини у вертикальних фермах передаються трьома способами: гідропонікою, аеропонікою та аквапонікою. Так рослини обходяться без ґрунту, а замість Сонця їм світять світлодіодні лампи. Обслуговувати такі ферми значно простіше, особливо коли є інтернет речей: системи аналізують стан рослин, освітлення та ґрунту і балансують необхідну кількість добрив, температуру чи рівня вуглецю.
Схема будови вертикальної ферми AeroFarms. Джерело: Total Landscape Care
Про вертикальні ферми починають говорити дедалі частіше, адже людство на порозі серйозних викликів, які доведеться долати. Найперше, нас більшає. Зростають і наші потреби – наприклад, в їжі – які позначаються на екології та кліматі. Якщо, згідно з прогнозом ООН, за 30 років нас побільшає ще на 2 мільярди, сільськогосподарська індустрія та агрохімічна галузь просто «не вивезуть».
Оскільки ми їмо, щоб жити, збільшилася і середня тривалість життя людей. Що довше кожен з нас живе, то більше трапляється хронічних захворювань та специфічних вимог до харчування.
Звісно ж, до ідеї хмарочосу, де розводяться сільгоспкультури, людство додумалося ще століття тому, а першими зразками вертикальних ферм вважають Сади Семіраміди. Просто тоді ця технологія потребувала дуже великих інвестицій, тож втілити перший прототип комерційної моделі вдалося лише 2012 року.
Перші концепти вертикальних ферм у містах: a) малюнок у Life’ Magazine, 1909 рік; b) Vincent Callebaut, Dragonfly High-Rise Farm for New York City, 2009 рік. Джерело: ResearchGate
Наскільки це вигідно?
Рентабельність вертикальних ферм наразі має трохи млявий вигляд: ферми коштують десятки мільйонів доларів, а їхнє обслуговування (електрика та вентиляція) потребує сотень тисяч доларів на рік. Адепти вертикальних ферм пропонують компенсувати ці витрати сонячними панелями, а їхні опоненти пропонують створювати на ці кошти більше теплиць.
Оцінивши потенціал вертикальних ферм на кожному етапі, аналітики виявили, що витрати на енергетичну інфраструктуру компенсуються економією на зрошуванні та добривах. За продуктивністю вертикальні ферми випереджають традиційні у виведенні сортового насіння та маркетингу. Відповідно, бізнес-модель вертикальної ферми залежить від того, на якій частині ланцюжка акцентують маркетологи.
Динаміка і прогнози ринку вертикальних ферм у США. Джерело: Grand View Research
Що далі?
Вертикальне землеробство напевне ширитиметься і невдовзі охопить усю Земну кулю. Зникне потреба у важкій ручній роботі на величезних ділянках, так само зникне і жорстка прив’язка до локації. Аграріям доведеться переглянути кваліфікацію та підбір персоналу, адже якість та умови роботи неодмінно зростуть.
З іншого боку, для вертикальних ферм потрібно буде набагато менше працівників, аніж для традиційних. Ми почнемо ефективніше використовувати простір, але залишимо мільйони людей без роботи. Ба більше, якщо більшістю процесів керуватимуть роботи, питання створення нових робочих міст стане сумнівним.
Майбутнє вертикальних ферм залежить від відповіді на два питання: чи готові ми платити належну ціну за вертикальні роботизовані ферми, і чи соціальні вигоди перевищують відповідні витрати. Зрештою, інвестори ці вигоди бачать.
