Коли Менделєєв подарував світу періодичну систему елементів, під номером 80 у ній майоріла ртуть. Це один із найнебезпечніших хімічних елементів, що «живе» у повітрі, воді та ґрунті та може суттєво нашкодити здоров’ю. Ртуть не є газом, рідиною чи металом: вона радше є перехідним металом, який за різних температур сягає різних форм. У природі ртуть міститься в земній корі, а в довкілля потрапляє внаслідок вулканічної активности.

Навіть невеличка кількість ртуті у повітрі (у формі пари) може отруїти людину та зачепити імунну систему, легені, нирки чи очі.

Що трапилося?

Нещодавно науковці почали регулярно вимірювати концентрацію ртуті у найглибших точках нашої планети. Зокрема, зазирнули до глибоководних жолобів Тихого океану, де раніше фіксували нормативні показники. Результат їх приголомшив: навіть місця промислових викидів містять менше ртуті, аніж дно Тихого океану.

Порівняльний аналіз історичних (чорне) та виявлених (біле) запасів ртуті на глибинах Тихого океану. Джерело: Nature.com

Порівняльний аналіз історичних (чорне) та виявлених (біле) запасів ртуті у глибинах Тихого океану. Джерело: Nature.com

Перші ризики несуть морепродукти: згідно з даними ВООЗ, ртуть може проникати в людський організм з ужитими молюсками та рибою. Окрім дорослих, ртуть сильно шкодить дітям та вагітним жінкам: частинки можуть негативно впливати на розвиток плоду.

Крім того, існують локації та професії, яким ртуть завдає найбільшої шкоди. Згідно з Science Daily, це – острівні нації (Ісландія, Малайзія, Полінезія тощо) та працівники риболовецької галузі загалом. Схожа динаміка була в Японії у період Другої світової війни, коли завод зливав оцтову кислоту (з елементами ртуті) в затоку Мінамата. Результат: пошкодження мозку та розлади свідомості у понад 50 000 осіб.

За словами авторів свіжого дослідження, висока концентрація ртуті свідчить про антропогенний вплив на довкілля. Інакше кажучи, людство (як і раніше) добряче забруднює природу. Хороша новина полягає в тому, що поклади ртуті перебувають на глибині 10 кілометрів, тож, ймовірно, гуртуватимуться там ще десятки тисяч років. Можливо, внаслідок тектонічних зсувів, вони взагалі впадуть у надра Землі.

Чому це важливо?

Науковці досі стурбовані високою концентрацією ртуті, яка накопичуватиметься й надалі, доки ми не знайдемо джерело забруднення. Найпершими під загрозу непридатности потраплять морепродукти. Уся користь від омега-3 та інших речовин знівелюється, якщо рибки їстимуть ртуть на сніданок.

І хоча морепродукти є одними з найзабрудненіших харчових продуктів, серед них є найчистіші: кальмари та устриці. Згідно з тим самим дослідженням у ScienceAlert, найбруднішими є сардини. Окрім ртуті, вони радо живляться мікропластиком (30 мг на одну сардину).

Постраждати від проблем з морепродуктами можуть не лише самі морепродукти, а й ті, хто заробляє на їхній смерті. Риболовецька та харчова галузь потребуватиме нових бізнес-моделей та прорахунку ризиків у разі, якщо певний сорт чи підвид морепродуктів одного дня завдаватиме більше шкоди, аніж користі.

Коменти

Сашко

якшо ртуть допомогає вбивати людей, або зменшувати їх народжуваніть – то проблема буде вирішуватись сама по собі, менше людей на планеті = менше ртуті