Коли людство перейшло в індустріальну епоху, ми отримали не лише фабрики та штучний інтелект, але й зростання температури по всій Землі на 1 ºC. У деяких густонаселених регіонах цей показник вдвічі більший. Глобальне потепління зберігає негативний вплив на людину, збільшуючи рівень смертності населення планети. Оскільки минулі декади відзначились особливо різким температурним стрибком, вивчення антропогенних змін клімату нині неабияк важливе.
Що сталося
Масштабних досліджень, які дозволяють грамотно оцінити вплив глобального потепління на людей, майже немає. Зазвичай кліматологи не беруть до уваги людське здоров’я при дослідженнях. Схожі ініціативи спрямовані хіба що у майбутнє: наприклад, якщо до 2100 року ми не обмежимо викиди парникових газів та викопного палива, когнітивні здібності людей можуть істотно погіршитися.
Щоб виправити ситуацію із вивчення впливу клімату на людське здоров’я, за діло взялися науковці з Лондонської школи гігієни. Обравши період 1991-2018 років, вони зібрали інформацію про загальну смертність (ненасильницькі випадки) та температуру у 43 країнах. Смертність від підвищеної температури окреслили як надлишкову, себто ту, яка виникає за температури вище норми для зазначеної місцевості.
Порівнявши дві моделі, дослідники виявили, що приблизно 37% усіх смертей у найспекотніший період пов’язані з потеплінням, спричиненим людьми. Найпотужніший смертельний ефект потепління спостерігали в Еквадорі, Колумбії та Південно-Східній Азії – в середньому 67%. Згідно зі статистикою надлишкових смертей, Афіни (189), Рим (172) та Токіо (156) тримають лідерство.

Результати дослідження, накладені на світову мапу. Джерело: Nature Climate Change
Ширший контекст
Згідно з тими ж самими даними Nature, за останнє століття температурні зміни вперше за 2000 років охопили всю планету. До цього похолодання-потепління відбувалося в різних локаціях у різний час, але саме явище ніколи не було глобальним. Були коливання у проміжках 800-1200 та 1300-1850 роки нашої ери. На період процвітання Римської імперії також припав Римський кліматичний оптимум, коли за короткий час відбулося потепління, ставши увертюрою до Середньовіччя та похолодань середини XVIII століття.
Припущення, що за останні 2000 років відбувалися глобальні кліматичні зміни, спростовано. Проаналізувавши сім статистичних моделей та кілька тисяч температурних реконструкцій, науковці з Бернського університету вкотре підтвердили, що поточні зміни клімату – наслідок людських дій.
Чому це важливо
Запобігти подальшим глобальним кліматичним змінам (та знизити відповідну смертність) можна завдяки належним програмам – від науковців, кліматологів та держуправлінців. І хоча наведене дослідження не охоплює Східну Європу, Африку та Південну Азію, наявні дані змушують, принаймні, добряче поміркувати про кліматичні ініціативи.
Про те, як проходить глобальне потепління, в чому проблема з викидами вуглецю і як можна запобігти кліматичним загрозам, ми писали у статті «Що не так з викидами СО2?».