У XX столітті відбувся ледь не найбільший бум народжуваності: кількість населення зросла з 1.6 млрд у 1900 році до 6 млрд у 2000 році. Та більше так не буде. Нинішні демографічні тенденції доводять, що, попри давніші застереження про перенаселення, реальна проблема для більшості землян – замала кількість новонароджених.

До прикладу, в Японії більшість підгузків купують для літніх людей, а не для немовлят. Китай, дозволивши мати трьох дітей в родині замість однієї, очікує піка популяції 2030 року, і подальшого її зменшення. У Штатах ситуація не краща – популяція на найнижчому рівні та нагадує часи Великої Депресії.

Свіже дослідження намагається описати демографічну кризу і її вплив на довкілля. Беручи за основу дані ООН, науковці виявили, що проблема є подвійною: населення водночас старіє та скорочується.

Найдинамічніший сегмент популяції 2019 року – люди віку 65+, яких у світі більше, аніж 5-річних дітей.

2020 року людей 65+ було приблизно 728 мільйонів, і до 2050 року цей показник має подвоїтись (за оптимістичних умов). Найбільше старіння популяції спостерігається в Європі, Азії та Північній Америці, а ось Африка буде демографічно «наймолодшою».

Ключовий показник, за яким можна зрозуміти зміни популяції – фертильність. Це середня кількість дітей, яких має народити жінка, аби утримати рівень населення. Сьогодні цей показник становить приблизно 2.1: дві дитини замість тата і мами та одна десята, аби застрахуватися від ранньої смерті.

Співвідношення старого (65+) та міського населення у поточних роках та прогнозах. Джерело: Jarzebski et al., npj Urban Sustainability, 2021.

У більшості держав показник фертильності ледве сягає 1.5, особливо в Азії та Європі. Головна причина – швидка урбанізація. По-перше, ціна на житло у місті спонукає людей народжувати менше інших людей. Крім того, дослідження підкреслює мотивацію кар’єро-орієнтованих жінок надовго відкладати народження дітей.

Другий аспект впливу урбанізації на населення – рівень життя. Люди у містах живуть багатше і мають кращий доступ до медицини. Себто дорослі, що мають менше дітей, також живуть довше.

Щоб розв’язати цю проблему, провідні держави запроваджують «бебі-бонуси» – виплати за народження і догляд за дітьми та оплачувані декретні відпустки. Наразі недостатньо даних про (не)успішність ініціативи, але в найкращому разі вона призведе до демографічної ситуації, де вмиратиме менше людей, але народжуватиметься більше.

Очікуваний перехід у піраміді популяції завдяки бонусам. Джерело: Jarzebski et al., npj Urban Sustainability, 2021.

Наприкінці дослідження науковці зазначають, що природа демографічних змін дуже складна і містить безліч складових, які важко передбачити. Особливо складно зрозуміти вплив демографії на соціоекономічні та екологічні показники населення.

У фінальному слові дослідники називають державну статистику «заниженою» і закликають до миттєвої реакції.

Коменти
Андрій

Людей на цій планеті вже зараз занадто багато. Тож потрібно думати не як підвищити народжуваність, а як на глобальному рівні зменшити населенння із мінімальною шкодою для економіки