Мукорна цвіль – так званий «чорний грибок» – відома досить давно. Це рід нижчих грибів, що зустрічається в ґрунті, харчових продуктах, у рештках тварин і рослин, а також може паразитувати на фруктах та насінні. Мукорна цвіль трапляється навіть на людських слизових оболонках, і ось тут виникають великі проблеми. Якщо в людини знижується імунітет – після важкої хвороби, операції, хімієтерапії чи після лікування гормонами – вона може захворіти на мукормікоз.
Це доволі рідкісне, але вкрай небезпечне захворювання з летальністю майже 50%. Мукормікоз вражає легені, проникає в кров, у ШКТ, поширюється на кістки обличчя і навіть на мозок, призводячи до відмирання тканин. Якщо інфекція поширюється на очі, пацієнт врешті-решт назавжди втрачає зір. Часто єдиним способом боротьби з недугою стає хірургічне видалення уражених органів.
І саме це відбувається зараз в Індії. За повідомленнями ЗМІ, число інфікованих сягнуло 31,000 осіб, і 2,100 померли. Офіційні дані від федеральних органів охорони здоров’я наразі не оприлюднені. Але очевидно, що в Індії, яка ще не оговталася від нищівної хвилі COVID-19, з’явилася нова біда.
Причини спалаху
Олена Мошинець, співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, стверджує, що мукормікоз – хвороба рідкісна, і що в Україні не зафіксовано жодного клінічного випадку. Однак, експертка відзначає також вкрай низький рівень діагностики грибкових захворювань та відсутність у лікарів досвіду боротьби з такими недугами.
Як уже згадувалося вище, мукормікоз вражає людей із серйозними порушеннями роботи імунної системи, і йдеться зовсім не про банальний авітаміноз. В групі ризику – хворі на діабет, СНІД, злоякісні захворювання крові, ті, чий організм ослаблений після трансплантації або хімієтерапії. Що ж до причин спалаху в Індії – то за відсутності наукових досліджень можна зробити лише кілька припущень, утім, обґрунтованих.
По-перше, це особливості індійського штаму SARS-CoV-2 – ймовірно, саме він викликає вразливості в роботі імунної системи. По-друге, це – санітарно-епідеміологічні проблеми в Індії на тлі системної кризи охорони здоров’я та значної кількості людей, хворих на неконтрольований діабет (ця пліснява «любить» кисле середовище, а кров пацієнтів із діабетичним кетоацидозом стає кислою). І, нарешті, це повсюдне призначення і безконтрольне вживання стероїдних препаратів.
З останнім твердженням згодні не всі науковці, деякі кажуть, що у звичайних дозах стероїди не провокують схильності до грибкових інфекцій. Однак переважає думка, що використання препаратів типу дексаметазону без нагальної потреби є фактором ризику. Стероїди пригнічують імунну відповідь організму і використовуються зазвичай для боротьби з “цитокіновим штормом”, але водночас можуть зробити людей вразливими для опортуністичних інфекцій.
Чи є ліки?
Чорний грибок лікується, однак подолати грибкові інфекції значно складніше, аніж бактеріальні. Протигрибкових препаратів мало і всі вони дуже токсичні, зі складними побічними ефектами. А у разі, якщо грибок потрапив у мозок пацієнта, той практично приречений – ліки не проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр. Тож, за словами медиків, летальність у 50% – це ще непоганий показник, і досягається він саме завдяки хірургічному лікуванню.
Деякі місцеві органи влади в Індії оголошують епідемію мукормікозу.
Читайте також Як вирубка дерев у Амазонії може спричинити новий спалах невідомого досі коронавірусу та Проблеми здоров’я: спростовуємо міфи про імунітет
Жах