Сонний параліч — один із найзагадковіших (хоча й часом дуже моторошних) досвідів, які може пережити людина. Відкривати таємницю дивного феномену слід не в містичних вченнях, а в працях нейробіологів та сомнологів. Вона лежить у розумінні фаз сну та поведінки організму під час кожної з них.
Швидкий сон, повільний сон
Структура нашого сну являє собою цикли, і в кожному відбувається чергування швидкого та повільного сну. Всього за ніч ми маємо 4-6 таких циклів. Повільний сон настає відразу після засинання. Він містить чотири стадії: дрімоту, поверхневий сон, сон помірної глибини та глибокий. Після цього настає фаза швидкого сну, яка триває 10-15 хвилин. З кожним циклом її тривалість поступово зростає. Під час цієї фази ми бачимо сновидіння і часом після пробудження нам здається, що вони тривали значно довше, ніж ті кілька хвилин, в які вони вмістилися насправді.
Усім стояти!
Під час швидкої фази наше тіло не рухається — це неекономно та небезпечно. Центр швидкого сну надсилає мозку сигнали про те, що м’язам слід розслабитися. Рухаються лиш очі, до того ж доволі швидко — вчені вважають, що вони поводяться так само, як і під час неспання. Проте часом стається так, що, прокидаючись, людина все ще не може поворухнутися та навіть продовжує бачити сновидіння, при цьому усвідомлюючи, що вона лежить у ліжку. Таке явище називається сонним паралічем.
Сон, який накладається на реальність
Сонний параліч зазвичай описують як стан між сном та пробудженням — елементи сну змішуються з реальністю, що, звісно, дивує та навіть лякає людину, яка це переживає. Окрім незмоги рухатися, цей стан може супроводжуватися галюцинаціями, які примудряються поєднуватися з реальним середовищем перебування, відчуттям присутності когось чужого (зазвичай ворожого), панікою, утрудненням дихання та відчуттям тиснення в грудях.
Психологиня Сьюзен Блекмор у своїх працях пов’язувала галюцинації, які описують під час цих дивних станів, популярними культурними мемами епохи й середовища, в якому людина зростає та перебуває. Цим вона пояснила численні “викрадення іншопланетянами” американців у 90-х, сюди ж приписують історії про міфічних інкубів чи сукубів, які здавна “полюють” на своїх сплячих жертв. В інших культурах цей досвід може супроводжуватися появою відьом, демонів, джинів чи привидів.
Інструкція під час викрадення іншопланетянами чи нападу відьми
Регулярно сонний параліч стається в людей, хворих на нарколепсію, проте часом зустрічається й у тих, хто цього діагнозу не має — зазвичай, коли вони страждають безсонням, піддаються тривалій депривації сну, стресують чи мають незбалансований графік сну. Одним із факторів, що провокує цей параліч, може бути сон на спині.
Якщо при засинанні чи пробудженні ви раптом відчуєте, що ваше тіло ніби заковане в метал, а зверху всівся демон, який тисне вам на груди, намагаючись задушити, чи просто стоїть збоку й спостерігає за тим, як ви, не в змозі поворухнутись панічно вдихаєте повітря — насамперед спробуйте заспокоїтися. Загалом цей стан не є небезпечним для здоров’я. Серйознішим є зворотне порушення — коли мозок не блокує м’язи під час сну й людина може несвідомо щось накоїти. Пам’ятайте, що образ, який вам ввижається — є, найімовірніше, закладеним культурою, і напевне — з самого дитинства.
Обкладинка: з серії картин Генрі Фюзелі “Нічний кошмар”
Читайте також:
До речі, сукуб – це демон, який приходить у вигляді сексуальної жінки, яку можна відтрахати і важко не відтрахати. Тобто це спокусник, а не той, хто викликає жахи.
Хороша стаття. Я таке переживав декілька разів під час 1 семестру в ВНЗ. Тільки мені нічого не марилось, просто вага на груді відчувалась. Що робив? Молився Богу і спрацьовувало. Пов’язано було з тим, що дуже багато вивчав тоді, 1й курс найважчий же. На 2 семестрі або було 1 раз взимку або у же не було і з тих пір, дякувати Богу, не разу. Тоді ж було ще одне явище, схоже на це. Коли відчуваєш, що падаєш, десь з 5 або більше поверху на спину і різко прокидаєся. В таких випадках перевіряв руки, ноги на переломи в перші секунди після прокидання. З перша аномалія в несплячому стані ні як не дивувала, я розумів, що з якоїь причини центри мозку, відповідаючі за свідомість прокинулись раніше за центри, відповідаючі за рухливість. Паралізовані від інсульту до смерті знаходяться в такому стані, ось це засмучує.
Ще є усвідомлений сон, він як панацея для сонного паралічу
Класна порада, заспокойтесь і отримайте задоволення, Ггг