Після Другої світової війни спільнота науковців, зокрема астробіологів, почала цікавитися пошуками позаземного життя. Для цього якнайліпше підходить рівняння Дрейка — математична формула для пошуку технологічно розвинених цивілізацій у Чумацькому шляху.
Наповнюють рівняння чимало чинників — щорічні нові зірки, кількість планет навколо них, кількість планет придатних до життя, протяжність радіохвиль від розвинених цивілізацій тощо. Рівняння Дрейка гіпотетично дозволяє оцінити ймовірність того, що в наш із вами час по сусідству мешкають якісь розумні цивілізації.
З іншого боку, це рівняння певною мірою спекулятивне, адже багато факторів нам фактично невідомі. Час від часу ми отримуємо нові дані про космос і звужуємо діапазон значень, які можна підставити у рівняння.
Що сталося
Нещодавно опубліковане в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society дослідження ще більше звузило цей діапазон. Вивчивши умови для фотосинтезу на відомих нам планетах, автори роблять ще песимістичніші прогнози.
За основу вчені взяли біохімічні процеси кисневого фотосинтезу — запоруки розвитку форм життя на Землі. Поєднуючи вуглець, воду та промені світла істоти, здатні до фотосинтезу, виробляють поживні речовини та кисень. Науковці вирішили з’ясувати, чи справді відомі нам екзопланети у придатних для життя зонах отримують достатньо фотосинтетично активного випромінювання для підтримки життя в його найпростіших формах.
Зірки навколо не дають достатньо енергії для виникнення багатої біосфери, а червоні карликові зорі не здатні навіть на живлення фотосинтезу. Оскільки саме червоні карлики є найпоширенішими у Галактиці, близькі до земних умови траплятимуться ще рідше, аніж ми думали. Результати дослідження накладають великі обмеження на параметри для розвинених форм життя.
З іншого боку, великі та яскраві зірки виробляють достатньо світла для фотосинтезу, але вони рано чи пізно згоряють або вибухають.
То що, ми одні у Всесвіті?
Фактично результати дослідження не ставлять хрест на наших сусідах по Всесвіту. Автори лиш припускають, що кількість придатних для життя планет набагато менша, аніж ми думали, хоча і їхнє число не геть мале. На прикладі Kepler-442b дослідники зазначили, що є докази існування планет, де випромінювання донині стимулює біосферу, схожу на Земну.
Порівняльна візуалізація Kepler-442b та Землі. Джерело: Ph03nix1986 / Wikimedia Commons
Те, про що ми дізналися з цього дослідження, відоме у наукових журналах як гіпотеза рідкісної Землі. Як видно з назви, це ідея про те, що знайти планету, за сукупністю факторів схожу на Землю, дуже важко. Скоро у відкритий космос вирушить JWST від NASA, який, сподіваємося, проллє більше світла на темні планети. А нині ця гіпотеза розділила вчених (і не тільки їх) на два табори: одні вірять у рідкісність придатних для життя планет, а інші стверджують, що життя може розвиватися невідомими нам шляхами.
А до якого табору належите ви?
Читайте також
Хочу поділитися цією статтею. Тому, ділюся.
Вважаю, що життя може розвиватись і іншими способами, однак є еволюційне підтвердження, що є якийсь ідеальний варіант розвитку. Тому в паралельних процесах еволюції утворились проості очі, чотирикамерне серце тощо.