Щоб вижити в екстремальних умовах, природа творить майже дива. Наприклад, морський чорт відростив “вудку” на спині, щоб рибалити, не підіймаючись з океанічного дна. А от морські павуки, в’юни й соми набули можливість дихати за допомогою анального отвору. Однак, як виявилося, не тільки ці три види здатні на таке.
Нещодавнє дослідження японських науковців, опубліковане в журналі Med, несподівано розширило коло тих, хто вміє дихати за допомогою прямої кишки. Миші, щурі та свині змогли уникнути руйнівних наслідків кисневого голоду після того, як їм зробили кисневу клізму.
Про п’яту точку зазвичай думають в контексті виходу непотрібних організму речовин. Проте, як тепер відомо, вона має значний потенціал і як вхід – усе завдяки скупченням кровоносних судин і капілярів у цій ділянці. Завдяки їм ми навчилися вводити велику кількість ліків ректально.
Подібні ліки спеціально модифікують задля максимального засвоєння організмом. Що ж до кисню, то вважалося, що він не може потрапити у кров через товсті стінки прямої кишки та слизовий покрив кишківника. З іншого боку, в’юни мають порівняно тонші стінки й менше слизу в кишківнику, що дозволяє кисню легко потрапити звідти у кров.
Перебіг експерименту
Спочатку дослідження проводили на мишах. Їх розділили на три групи та помістили у безкисневе середовище. Контрольна група не отримала жодної вентиляції кишківника. Друга група отримувала кисень через анальний катетер. А представникам третьої групи перед встановленням катетеру ще й очистили ділянки кишківника від слизу.
Припущення науковців підтвердились: миші, які мали змогу отримувати кисень через кишківник, прожили довше, аніж контрольна група. Найкраще протрималась третя група, якій очистили слиз – вп’ятеро довше, як порівняти з контрольною групою.
В наступному експерименті мишей помістили у середовище із десятивідсотковим вмістом кисню в повітрі. Цієї кількості кисню недостатньо, щоб вбити організм, однак цілком вистачить, щоб викликати гіпоксію – кисневий голод. Мишей знову розділили на три групи, і цього разу ті, хто отримував кисень додатково через кишківник, мали нормальний рівень кисню в крові й не захворіли на гіпоксію.
Експеримент вдалося успішно повторити на щурах. А нещодавно дихання кишківником підтвердилось і у свиней. Попри те, що вчені досі до кінця не розуміють яким чином кисень потрапляє в кров через стінки кишківника, вони готуються проводити дослідження на людях у середньостроковій перспективі.
Пандемія SARS-CoV-2 показала гостру потребу в апаратах ШВЛ і поставила під загрозу життя багатьох пацієнтів. Наша система постачання кисню в організм потенційно дозволить лікувати пацієнтів із важкою легеневою недостатністю.
Таканорі Такебе, співавтор дослідження
Також читайте: Психосоматика — чи дійсно всі хвороби від нервів?
