Невелика центральноамериканська країна Сальвадор нещодавно стала першою державою, яка офіційно визнала біткоїн як легальну валюту для розрахунків. Після цього там почали майнити біткоїн на геотермальній енергетиці, адже країна рясна на вулкани.

Біля одного з таких, Санта-Ана, вже побудували промисловий завод, чия основна функція – видобуток криптовалюти потужностями погновлювальних надр Землі. На момент написання статті Сальвадор звітував про прибуток у $1,5 млн за курсом біткойна.

На думку президента Наїба Букеле, визнання біткоїну офіційною валютою полегшить надсилання грошей заробітчанами з інших країн. Також очікується, що виправиться ситуація з банківськими рахунками – майже 70% мешканців й досі їх не мають.

За словами місцевих жителів, більшість з яких не підтримує таке рішення, це нововведення зробить багатих ще багатшими, а біднякам ніяк не допоможе.

Біткоїн-ферма по-сальвадорськи. Джерело: Twitter

Що не так?

Екологія. Попри запевнення президента про нульові викиди таких біткоїн-ферм, сам процес майнінгу не є екологічним. Свіжі дослідження виявили, що майнінг біткоїнів щорічно продукує 31 тис. тонн «електронного сміття» та інші викиди.

Автори дослідження відзначають, що майнінг потребує серйозної інфраструктури та інтегральних схем (ASIC). А для стабільности та ефективности ферм мікроелектроніку необхідно регулярно міняти на новішу та просунутішу, тож середній «пробіг» електроніки складає трохи більше ніж 14 місяців.

Оскільки такі чипи використовують лише для майнінгу, після відпрацювання вони стають сміттям.

Згідно з авторами дослідження, 2020 року здійснили майже 113 мільйонів біткоїн-транзакцій, кожна з яких “створила” майже 300 грамів електронного сміття.

Та, окрім електронного сміття, майнінг також продукує вуглецевий слід – 23 мільйони тонн щорічно. А енергії, затраченої на видобуток криптовалюти, вистачило б, аби живити Нідерланди цілий рік.

Читайте також

Коменти