Вчені з Кіотського університету (Японія) встановили, що учасники досліджень не в змозі відрізняти хайку, створене поетом, від віршів штучного інтелекту (ШІ), повідомляє The Mainichi.

У підсумках дослідження підкреслюється, що «ці результати свідчать про те, що співпраця людини та штучного інтелекту сприяє кращій творчості у створенні хайку».

Одним із критерієм оцінки хайку за семибальною шкалою було запитання до учасників дослідження, чи відчувають вони «красу» творів, що виведені на моніторі. Хайку від  штучного інтелекту мали найвищу оцінку в 4,56 бала. Вірші, що створила людина, отримали 4,15 бала.

Натомість учасники дослідження не змогли відповісти на запитання, кому належить хайку, поету чи ШІ. Дослідники пояснюють цей феномен психологічним ефектом під назвою «відраза до алгоритму» — люди впевнені, що найкращі твори мистецтва генеруються саме людьми.

Хайку — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови і свободою викладу.

Раніше ми повідомляли, що в Кіотському університеті (Японія) ведуть розробку буддійського метавсесвіту зі штучним інтелектом-Буддою.

Коменти