Певно, кожен з нас бачив бодай одне (а найімовірніше, й не одне) відео з TikTok, навіть якщо ніколи не заходив на саму платформу. Коротенькі, від 15 до 60 секунд, відеоролики, часто жартівливі, з легкою музикою, танцювальні виклики, динаміка, експресія, вир емоцій… що поганого у такому, звичному вже для цифрового світу, способі розважитися і розслабитися? Як виявилося, багато чого. Про це свідчать й численні спроби заборонити TikTok у США, і повна заборона на використання китайської соцмережі в Індії, Тайвані та Бангладеші.

Але, може, це просто ворожі підступи? Боротьба зі свободою самовираження? Тиск ретроградів, які не вміють весело жити самі, й іншим не дають? Або, може, заздрісні конкуренти, втрачаючи популярність, намагаються перебільшити ризики TikTok для власної вигоди? Щоб відповісти на ці питання, повернімося у часи появи платформи, не такі вже й далекі – у 2017 рік.

Понад шість років тому китайська компанія ByteDance придбала не надто відомий музичний сервіс Musical.ly і створила на його базі TikTok. Нова платформа швидко стала популярною серед молоді – й донині вікова група від 16 до 24 років становить 80 % її користувачів.

Посприяли популярності TikTok і величезні грошові вливання – лише на рекламу у Facebook китайці витратили понад $1 млрд, і формат контенту – короткі відеоролики з музикою, танцями та гумором. На сьогодні 13 % населення планети є активними користувачами TikTok, а у США ним користуються 150 млн із 350 млн мешканців.       

За перші три роки існування додаток TikTok завантажили понад 3 млрд разів, а справжній бум платформа пережила під час епідемії Covid-19 – закриті вдома на карантині люди шукали бодай якихось розваг. А хто шукає, той знайде, і на якийсь час TikTok навіть став найбільш відвідуваним сайтом планети, обігнавши Google. 

То в чому ж проблема?

Будь-яка соціальна мережа з таким охопленням гарантовано і сильно впливатиме на світ. І у разі з TikTok вплив цей радше негативний, насамперед – через зв’язки з офіційним Пекіном та цензурою – якої нібито на TikTok немає. На відміну від того ж Facebook, що, схоже, працює під гаслом «Ваше все постійно порушує стандарти нашої спільноти», TikTok практично ніколи не видаляє відео. Немає потреби – відео на заборонені теми, як-от незалежність Тибету, протести на площі Тяньаньмень та в Гонконзі, геноцид уйгурів, релігійна група Фалуньгун, все одно ніхто не побачить.

Так працює тіньовий бан: відео все ще залишаються на платформі, але у підписках, пошуках чи рекомендаціях їх немає.

Приміром, коли в Гонконзі 2019 року тривали протести проти політики Пекіну (а участь у них взяли понад мільйон осіб), пошук за хештегом Гонконг (#hongkong) у Twitter видає фото протестів, поліційні репресії та політичних бранців Пекіну. Натомість цей самий хештег у TikTok не знаходить жодних протестів – лише селфі, жарти, пісні та знімки їжі.

Це можна було б вважати особливостями алгоритмів, але американським журналістам вдалося отримати інструкції для адмінів TikTok, і там було цікаве. Зокрема, те, як цензурувати відео на заборонені теми (приміром, політика, ЛГБТ та расизм), як приховувати публікації від користувачів, що «надто потворні, бідні або мають фізичні вади». Представники ByteDance цензуру заперечують, називаючи її боротьбою з фейками, пропагандою релігійних секст і критикою влади.

Контент про геноцид уйгурів у провінції Сіньцзян теж не має жодних шансів потрапити на очі користувачам у неспотвореному вигляді. Слова «геноцид, табір перевиховання, трудовий табір» тощо автоматично замінюються зірочками, а пошук за хештегом Сіньцзян (#xinjiang) видає безліч життєрадісних відео про сучасне уйгурське весілля, рецепти національних страв тюркських народів, народні ж гуляння, де щасливі уйгури співають гімн і розмахують прапорцями Китаю – словом, так само далеких від реальності, як і радянські фільми про щасливе життя колгоспників – від реальних колгоспів.

Окрім того, всі прямі трансляції на платформі автоматично транскрибуються в текст, щоб алгоритм знаходив потенційно небезпечні слова і прибирав ці трансляції з рекомендацій. У такий спосіб корегується медіаприсутність будь-якого явища, особи чи події; наслідком є маніпулювання суспільною свідомістю через вибіркову інформацію. Досить далеко від невинних розваг, правда ж? Але й це ще не все.       

Залежність

Майже всі соцмережі викликають залежність – питання лише в її ступені. Формат відео на TikTok сам собою сприяє розвитку так званого «кліпового мислення» – звички сприймати інформацію через короткі, яскраві посили у форматі постера чи відеокліпу. TikTok ніби створений саме для цього – в середньому кожен з мільярда його користувачів проводить у ньому 52 хвилини щодня (15 діб щороку).

А що в результаті? Згідно з дослідженнями, залежність від TikTok погіршує пам’ять, підвищує показники тривоги та депресії (цікавий побічний ефект розважальної платформи), а ті, хто переглядає відео щодня по 1,5 години, мають великі проблеми з концентрацією уваги. Все зайшло аж так далеко, що TikTok мусив додати у програму нагадування про те, що слід зробити перерву.   

Механізм виникнення залежності – це так звані «випадкові винагороди». Ми бачимо на TikTok щось веселе і цікаве – власне, те, за чим ми туди й прийшли, і це вивільняє дофамін – гормон задоволення. Той самий, що виділяється, приміром, в азартних гравців. Існує навіть термін – «дофаміновий наркоман». І на сторінці «Для вас» ви можете довго скролити нудні відео, перш ніж побачите те, від чого отримаєте «дозу». А потім – ще «дозу». А потім не зчуєтеся, як день мине. 

Звісно, у цьому сенсі Facebook та Instagram не надто відстають від свого «конкурента». Однак є ще дещо, на що слід зважати, і це – тісні зв’язки платформи з урядом КНР, які TikTok активно заперечує – так само активно, як їх підтверджують факти.

Звязки з Пекіном  

Журналісти довели, що китайські співробітники TikTok мають доступ до приватних даних користувачів платформи, зокрема, й американців – згодом компанія ByteDance це підтвердила. За даними Forbes, щонайменше 300 працівників TikTok раніше працювали в державних ЗМІ Китаю. («Синьхуа», Міжнародне радіо Китаю, CCTV і CGTN). У компанії на це відповіли, що цих людей наймають виключно на основі професійних навичок. І в цьому майже немає сумнівів, питання лиш, які саме навички потрібні?

Щоб уникнути проблем, TikTok пообіцяв витратити майже $3 млрд на створення окремих сховищ для американських та європейських користувачів. Але для китайських спецслужб розташування серверів у США, ЄС чи в Антарктиді  – аж ніяк не перепона для доступу. А даних, які можна вивчити та використати в інтересах Китаю – безліч. Про це подбав TikTok.

Збір інформації

Хочете знати, що відомо про вас TikTok? Відповідь може вам не сподобатися – все. Фактично все. Так, можливо, там не в курсі, хто сниться вам ночами, і що ви любите більше – вино чи пиво (і то не факт). Але TikTok збирає аномально велику кількість нашої інформації, більше, ніж Facebook, Google і Twitter, постійно вивчає наші смаки, риси характеру, сексуальні вподобання, стан фізичного і психічного здоров’я, настрій тощо. І, якщо WhatsApp чи Signal шифрують особисті повідомлення, але TikTok, навпаки, сканує та аналізує листування користувачів.

При першому відкритті програма надсилає приблизно пів мегабайта даних про ваш телефон, а це 125 сторінок тексту. Також щокілька секунд TikTok сканує буфер обміну, навіть коли додаток закритий. Кажуть, що це така боротьба зі спамом, але більше подібне на боротьбу бджіл проти меду шляхом збирання нектару з квітів. Зберігаються також історія браузера, геопозиція тощо, а вбудований браузер навіть записує всі символи, набрані на клавіатурі, наприклад, паролі від сайтів або приватне листування.

Це трохи насторожує, правда ж? А ще невидимий лічильник TikTok, який іноді встановлюють собі власники сайтів, дозволяє збирати ваші дані, навіть якщо у вас немає TikTok. Надумаєте встановити – і програма вже матиме ваш готовий цифровий портрет, і рекламу під нього збере.

Ваше ім’я, вік, номер телефону, електронна адреса, особиста інформація, контакти, геопозиція, те, які клавіші ви натискаєте, історія вашого браузера та пошуку, біометрика, IP-адреса, часовий пояс, всі технічні параметри пристрою – ваша рідна мама не знає про вас стільки, скільки далекі і незнайомі вам китайці.

До речі, коли американські журналісти почали розслідувати зв’язки TikTok з Пекіном, за ними почали шпигувати, а коли про це стало відомо, з компанії звільнили працівників, які буцімто з власної ініціативи стежили за місцеперебуванням репортерів. Зайве казати, що настільки ініціативних співробітників у китайській компанії бути просто не може. TikTok прямо підпорядковується Пекіну, і це вже давно секрет Полішинеля.      

Два світи, два TikTok

Якби ви хотіли знати, то існує внутрішня, китайська версія TikTok, недоступна за кордоном. Називається вона Douyin, нею користується 700 млн китайців – це десь третина населення країни, і переважають там не відео з піснями і танцями, а освітній контент та поради із саморозвитку.

Про свою молодь Пекін дбає, чужу – використовує і, звісно ж, заробляє на ній. Агентство національної безпеки США вважає Тікток інструментом для психологічних операцій і частиною програми боротьби Китаю проти Заходу, а також засобом поширення китайської дезінформації. Контролюючи алгоритми, китайський уряд робить популярними відео з потрібними йому наративами, і прибирає ті, чиї теми незручні.

Експерименти показують, що алгоритм TikTok може поступово змінювати стрічку користувачів із розважального контенту на переважно ультраправі та пропагандистські відео.

Замовні блогери та дівчата-пропагандистки

TikTok давно став місцем роботи, де деякі блогери можуть отримати до $200 тис. за одну публікацію. Для бізнесу це вигідно, бо $1, вкладений в рекламу, може принести $18 прибутку. І користується цим не тільки бізнес – уряд Китаю замовляє пости у впливових західних блогерів. Гроші не пахнуть – чи не найбільш сталий принцип, що не змінився з часів Стародавнього Риму. 2022 року китайські державні ЗМІ розмістили в TikTok тисячі рекламних повідомлень, які побачили мільйони користувачів у всій Європі.

Тематика відео була надзвичайно різною: від котів, що гралися на Великій китайській стіні, до розповідей про те, як Пекін розвиває Сіньцзян-уйгурський автономний район. На жодному з цих відео не було помітки «реклама». Стратегія «говорити чужим ротом» завжди приносила гарні плоди, і у цьому разі цим «чужим ротом» стали саме західні блогери, що повторювали тези китайської пропаганди. А пропаганда Пекіну мало чим відрізняється від пропаганди Москви.

Коли 2021 року держсекретар США Майкл Помпео звинуватив Пекін у геноциді уйгурів та інших мусульманських корінних народів на північному заході Китаю, влада КНР негайно завдала удару у відповідь Twitter, Youtube та інші соцмережі (і TikTok, авжеж) заполонили тисячі відео, де уйгури звинувачували Помпео у брехні, текстами, писаними мов під кальку. Прості «уйгурські» таксисти, фермери, домогосподарки, школярі та пенсіонери обурювалися і на один копил повторювали, що вони «живуть у Сіньцзяні вільно та щасливо».

Журналісти проаналізували кілька тисяч таких відео та виявили, що майже всі вони – фейки, і поширювалися мережею з понад 300 акаунтів, які репостили дописи один одного. І, звісно ж, у жодному з них не було ані пів слова про геноцид уйгурів, який триває й донині, про примусову стерилізацію, тортури, переслідування за віросповідання чи масові зґвалтування у таборах «перевиховання». Комуністична пропаганда, яка має гроші і вплив, може наробити великої біди. І доки на TikTok фейкові уйгурські чабани розповідають, як їх обурив виступ Помпео, що випадково впав їм у вічі в інтернеті, справжніх уйгурів знищують у концтаборах. А роботу замовних блогерів оплачують великі державні китайські компанії, зокрема, новинні агенції Сіньхуа, Міжнародне радіо Китаю та CCTV. Австралійські журналісти розкопали, що багато з популярних замовних блогерів навіть брали участь у партійних засіданнях, де їх відзначали за успіхи в «просуванні Китаю на міжнародній арені».

Окрема категорія пропагандистів, що працюють на Пекін – це сексуальні молоді дівчата, зазвичай китаянки або представниці етнічних меншин, які ведуть лайфстайл-блоги про подорожі, культуру та хобі. Їхнє завдання — переконати аудиторію, що етнічні меншини в Китаї живуть щасливо і не піддаються дискримінації або репресіям, так би мовити, на власному прикладі. Відео, де щасливі і вільні красуні гуляють історичними районами Сіньцзяну, мандрують регіоном, готують страви уйгурської кухні та розмовляють з привітними людьми на вулицях, зняті на професійні камери, мають якісний монтаж і графіку, а над створенням та просуванням буцімто любительського фільмування на TikTok, Twitter, Youtube та в інших соцмережах працюють великі китайські продакшн-компанії.

Блокування

Усе вищевикладене не могло, звісно ж, не поставити руба перед законодавцями інших країн майже гамлетівське питання – блокувати чи не блокувати TikTok. І саме відповідь на нього об’єднала демократів та республіканців у Сенаті США. Білий дім наказав федеральним агентствам США видалити TikTok з усіх смартфонів чиновників країни. Так само вчинили Конгрес, збройні сили США, а більш ніж половина американських штатів вже заборонили або обмежили користування додатком для офіційних осіб.

Позови проти TikTok подали штати Індіана, Арканзас, Юта та Айова – сервіс звинувачують у брехні щодо доступного дітям контенту та пропаганді само ушкодження, суїциду, вживання наркотиків та алкоголю і спотвореної сексуальної поведінки. Разючий контраст з тим, що поширює Douyin в Китаї.

Станом на січень 2024 року, повністю чи частково заборонили TikTok як додаток, що становить загрозу національній безпеці, Тайвань, Непал, посадовці Сенату США та деяких штатів, уряд Канади, керівні органи ЄС, уряд Нідерландів, Бельгія, Норвегія, Пакистан, Данія, Нова Зеландія, НАТО, Велика Британія, армія Австралії та США, Бангладеш та Індія. Додаток заблокував навіть афганський Талібан.

Штат Нью-Йорк став першим штатом, який заборонив TikTok на державних пристроях, а Монтана – першим штатом, де його заборонили повністю, на всіх пристроях і для всіх мешканців. Частина державних університетів США та школи штату Флорида заборонили користування Тіктоком через свої wi-fi мережі і на шкільних та університетських пристроях. Торік Ірландська комісія із захисту даних оштрафувала Тікток на 345 млн євро за порушення конфіденційності під час обробки даних дітей та свідоме розміщення шкідливого контенту. І, схоже, це лише початок.

Висновки

Все, що має вплив – є зброєю. Цю просту істину добре засвоїв Китай, перетворивши на позір невинну розважальну соцмережу спершу на один з найпопулярніших ресурсів, а потім – на потужний інструмент пропаганди. Принагідно Пекін зібрав досьє на кожного третього жителя планети, і від цього факту не випадає чекати нічого доброго.

Диктаторська, агресивна і вкрай закрита держава, із сильною армією, міцною економікою і величезними амбіціями щодо світового панування, Китай впевнено рухається до мети. І прагне не лише випередити США в економічних перегонах, а й стати найвпливовішим гравцем великої політики. Ось тільки правила у цій грі класичні для тоталітаризму – «Хто не з нами, той проти нас».  

Усі технологічні гіганти тою чи іншою мірою стежать за користувачами і збирають їхні дані. Але якщо Facebook, Google, Apple і навіть ватний Twitter працюють за законами США та ЄС, і, можливо, мимоволі, але мусять їх дотримуватися, бо інакше будуть санкції (свідчення тому – постійні суди і штрафи, накладені на Ілона Маска і його платформу), то найбільший гравець цього ринку – TikTok працює за законами тоталітарного Китаю, і сам схожий на КНР в мініатюрі: дорога барвиста картинка, за якою – темний бік диктатури (геноцид уйгурів, утиски свободи слова, шпигунство, фейки тощо).

Тож битва з цифровим тоталітаризмом триватиме.

Відеоверсія

Коменти