Рідкісну короткоперіодичну комету Понса-Брукса, що випромінює зеленкувате світло (зумовлене високим вмістом двовуглецю в її комі та хвості), під час її подорожі із сузір’я Андромеди до Овна можуть побачити мешканці Північної півкулі (наприкінці березня – на початку квітня), а потім, коли вона опуститься за обрій, ця можливість буде й у жителів Південної півкулі. Яскравість комети Понса-Брукса може сягнути 5-ї зоряної величини, що робить її видимою навіть неозброєним оком, та все ж таки для певності, щоб помилуватися нею, краще мати бінокль або телескоп, і перебувати за межами міської забудови.    

Вперше цю комету виявив астроном Жан-Луї Понс 12 липня 1812 року і спершу описав її як «безформний об’єкт без видимого хвоста». Проте упродовж наступного місяця комета набула такої яскравості, що і її, і її роздвоєний хвіст було помітно й без телескопа. 2 вересня 1883 року американський астроном Вільям Роберт Брукс побачив яскраву небесну гостю вдруге, і її назвали на честь обох дослідників. Кометі Понса-Брукса потрібно від 65 до 75 років, щоб облетіти Сонце.     

Торік у липні через несподіваний спалах комета стала у сто разів яскравішою, ніж зазвичай, а її кома (хмара з пилу й газу, що оточує ядро) розширилася і набула форми підкови. Астрономи пояснюють ці спалахи яскравості тим, що комета Понса-Брукса кріовулканічна; на її поверхні, ймовірно, відбуваються часті виверження суміші газів і льоду.

Літературний редактор.

Коменти